Військове право

В умовах воєнного стану військовозобов’язані особи часто опиняються під тиском територіальних центрів комплектування (ТЦК), які іноді приймають рішення із порушенням процедури, не забезпечуючи дотримання прав людини. Однією з поширених проблем є винесення постанов про адміністративне стягнення за неявку за повісткою, яка насправді не вручалася адресату, або ж розгляд справи проводився формально — без виклику особи, без надання їй можливості пояснити обставини справи та надати докази.
До нашої юридичної компанії звернувся клієнт, який уже мав чинну відстрочку від мобілізації, однак отримав постанову Подільського районного ТЦК та СП про накладення штрафу у розмірі 25 500 грн.
У документі зазначалося, що він нібито не з’явився за повісткою, хоча жодної повістки клієнт не отримував, а також не був повідомлений про розгляд справи. Таким чином, особу фактично позбавили права на захист, передбаченого Конституцією України та Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Дії адвоката та результат
Після аналізу документів було встановлено очевидні порушення процедури:
- відсутність доказів вручення повістки,
- відсутність виклику на розгляд справи,
- відсутність підпису клієнта про отримання копії постанови,
- винесення постанови без проведення фактичного засідання.
Юрист підготував аргументований адміністративний позов до Подільського районного суду м. Києва з вимогою:
- визнати протиправною та скасувати постанову ТЦК про накладення штрафу;
- закрити справу про адміністративне правопорушення у зв’язку з порушенням процедури та відсутністю складу правопорушення.
- постанова ТЦК скасована;
- справу про адміністративне правопорушення закрито.
Це стало ще одним підтвердженням того, що навіть без особистої участі в суді можна ефективно захистити свої права, якщо належним чином підготувати правову позицію.

Аргументи суду
У процесі розгляду справи суд детально проаналізував правові підстави для накладення адміністративного стягнення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП, що передбачає відповідальність за порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період. При цьому суд акцентував увагу на дотриманні процедурних норм, які є обов’язковими до виконання територіальним центром комплектування.
- Належна процедура розгляду справи — обов’язкова
Суд послався на статтю 280 КУпАП, відповідно до якої при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган зобов’язаний з’ясувати:
- чи було вчинено правопорушення;
- чи винна особа в його вчиненні;
- чи існують підстави для звільнення від відповідальності;
- чи дотримано процедуру повідомлення особи про розгляд справи.
У конкретному випадку розгляд справи не проводився — особу не було викликано для надання пояснень, не було досліджено обставини події, а рішення про штраф було винесено лише на підставі факту автоматичного формування повістки. Це, на думку суду, є суттєвим порушенням процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.
- Повістка має бути вручена належним чином і вчасно
Суд підтвердив, що повістка була сформована електронно, підписана кваліфікованим електронним підписом начальника ТЦК, і направлена рекомендованим листом. Однак у цій ситуації ключовим стало питання фактичного вручення повістки особі — та дати такої спроби вручення.
За трекінгом поштового відправлення встановлено, що спроба вручення повістки була здійснена 1 грудня 2024 року, тоді як датою явки у повістці було зазначено — 30 листопада 2024 року. Тобто спроба вручити документ відбулася після спливу встановленої дати явки, що унеможливило виконання обов’язку з’явитися до ТЦК у визначений строк.
Суд зробив висновок, що несвоєчасне повідомлення не може вважатися належним, а відповідно, відсутність позивача у ТЦК 30 листопада 2024 року не може бути кваліфікована як адміністративне правопорушення.
- Відсутність достатніх доказів вини особи
У постанові ТЦК було зазначено, що позивач не з’явився за викликом, однак доказів фактичного отримання повістки не було надано, що порушує статтю 251 КУпАП, згідно з якою рішення має ґрунтуватися на достатніх і допустимих доказах.
Суд окремо звернув увагу на те, що у матеріалах справи відсутні підписи про отримання повістки, повідомлення про вручення, підтвердження факту відмови або інші докази того, що особа була належним чином повідомлена у строки, які дозволили б їй виконати вимоги повістки.
- Порушення змістовних вимог до постанови
Суд також наголосив на вимогах статті 283 КУпАП — постанова про адміністративне стягнення має містити повний опис обставин, нормативні підстави та докази вини. У спірній постанові не було вказано конкретних доказів вини, обставин правопорушення та підтвердження того, що особа була ознайомлена з викликом належним чином.
Висновок суду:
Враховуючи відсутність належного повідомлення, порушення процесуальних норм під час розгляду справи та недостатність доказової бази, суд дійшов обґрунтованого висновку про:
- скасування постанови ТЦК,
- визнання її протиправною,
- закриття справи про адміністративне правопорушення.
Це рішення є прикладом того, як правова позиція, побудована на дотриманні процесуального законодавства, може бути ефективним інструментом захисту навіть за формального обвинувачення з боку ТЦК.
Проблеми, з якими до нас звертаються
У процесі супроводу справ про оскарження штрафів, накладених територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (ТЦК), ми регулярно стикаємось із типовими порушеннями, через які військовозобов’язані опиняються під загрозою несправедливого покарання:
Накладення штрафу без належного виклику
- Повістки направляються, але не вручаються особисто або не доставляються вчасно, що позбавляє особу можливості виконати обов’язок з’явитися до ТЦК.
Відсутність повідомлення про розгляд справи
- Клієнтів не інформують про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення, хоча це їхнє законне право, передбачене КУпАП.
Формальний розгляд справи без участі особи
- Постанови виносяться на підставі внутрішніх документів ТЦК без аналізу доказів, без виклику особи та без з’ясування причин можливої неявки.
Відсутність доказів вини особи у матеріалах справи
- Часто в постановах не вказується жодного допустимого доказу, який би підтверджував факт отримання повістки чи небажання з’явитись до ТЦК.
Ігнорування права на відстрочку
- Навіть при наявності чинної відстрочки особа може бути безпідставно притягнута до адміністративної відповідальності, що вимагає негайного реагування.
Порушення порядку направлення повісток
- Повістки не оформлюються через Єдиний реєстр, не містять електронного підпису або не відповідають вимогам законодавства щодо способу доставки.
Чому варто звертатись до адвоката
Питання притягнення до адміністративної відповідальності за неявку до ТЦК є не лише формальністю, а серйозним правовим викликом, який потребує належного захисту. Ось чому правова допомога адвоката є доцільною та ефективною:
- Професійна оцінка правомірності дій ТЦК
Адвокат аналізує, чи дотримано процедуру вручення повістки, чи належно оформлено постанову, і чи є підстави для скасування рішення. - Формування сильної правової позиції
Підготовка адміністративного позову, юридичне обґрунтування порушень та посилання на норми КУпАП значно підвищують шанси на позитивне рішення суду. - Можливість вирішити справу без особистої присутності клієнта
У багатьох випадках достатньо грамотно складених документів, щоб суд задовольнив позов без виклику сторін — це економить час і нерви клієнта. - Захист від повторних дій з боку ТЦК
Адвокат не лише допомагає скасувати неправомірний штраф, а й консультує щодо подальших дій — оновлення облікових даних, реєстрації відстрочки тощо. - Зменшення фінансових ризиків
Штрафи від ТЦК можуть сягати десятків тисяч гривень. Своєчасне звернення до юриста дозволяє уникнути незаконного фінансового навантаження. - Захист репутації та правового статусу особи
Адміністративне стягнення — це не просто штраф, а юридичний наслідок, який може впливати на мобілізаційний статус, працевлаштування чи подальші дії особи.
Відгуки клієнтів
Клієнти про ЮК “ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ”