Військове право

Проблема самовільного залишення військової частини (СЗЧ) є однією з найпоширеніших у військовій юриспруденції під час воєнного стану. Багато військовослужбовців опиняються у складних життєвих обставинах, через що залишають службу без дозволу командування. У більшості випадків проти таких осіб відкривають кримінальні провадження за ч. 5 ст. 407 КК України, що передбачає суворі покарання, включно з позбавленням волі.
Наш клієнт був саме у такій ситуації: військовослужбовець, який самовільно залишив частину, перебував під вартою та обвинувачувався за вказаною статтею. Для нього стояло питання не лише про свободу, а й про майбутнє – можливість продовжувати службу та зберегти свій статус.
Нагадаємо!
З 07.09.2024 набули чинності зміни до законодавства, згідно з якими запроваджено інститут звільнення від кримінальної відповідальності військовослужбовців за СЗЧ, якщо самовільне залишення частини сталося вперше, за умови їх добровільного повернення до лав ЗСУ.
Верховна Рада продовжила термін добровільного повернення на службу після першого самовільного залишення військової частини до 30 серпня 2025 року.
Для звільнення військовослужбовця від кримінальної відповідальності, який під час дії воєнного стану вчинив самовільне залишення військової частини або місця служби чи дезертирство, необхідна наявність трьох обов’язкових умов:
- вчинення такого кримінального правопорушення вперше;
- клопотання військовослужбовця про намір повернутись до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби;
- письмова згода командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким військовослужбовцем.
Наші дії та успішний захист військовослужбовця
- Першим кроком було визначення правової стратегії. Адвокат підготував і подав адвокатський запит до нової військової частини з метою отримати офіційний дозвіл на подальше проходження служби клієнтом. Отримана згода стала ключовим доказом, що військовослужбовець готовий надалі виконувати свій обов’язок перед державою.
- Далі було підготовлено клопотання до прокурора та суду про звільнення клієнта від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України. У ньому адвокат аргументував, що продовження кримінального переслідування є безпідставним, оскільки є воля військової частини прийняти військовослужбовця назад до служби.
- Житомирський районний суд Житомирської області по справі № 278/731/25 погодився з доводами захисту, визнав правову позицію обґрунтованою та постановив рішення про негайне звільнення клієнта з-під варти, звільнення його від кримінальної відповідальності та поновлення на військовій службі з направленням до військової частини. Це стало прикладом ефективного використання правових механізмів на захист військовослужбовця.

Загальна інформація та законодавчі норми
СЗЧ розглядається як тимчасове залишення місця служби без дозволу командира або поважних причин, або несвоєчасне повернення на неї. Дезертирство ж вважається умисним залишенням частини або місця служби з метою ухилитися від обов’язків, без наміру повернутися.
Загалом, причин скоєння самовільного залишення частини (СЗЧ) чи дезертирства може бути багато, зокрема:
- Конфлікти в колективі під час несення служби;
- Невдоволення умовами військової служби;
- Особисті фактори, такі як фінансові труднощі чи сімейні проблеми;
- Психологічні труднощі, зокрема емоційне вигорання або проблеми з психічним здоров’ям.
Чинним законодавством за самовільне залишення військової частини або місця служби та дезертирство передбачена кримінальна відповідальність за статтями 407, 408 Кримінального кодексу України.
За вчинення таких злочинів в умовах воєнного стану загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років за самовільне залишення військової частини або місця служби та у виді позбавлення волі на строк від п’яти до дванадцяти років за дезертирство.
Відповідно до ч. 5 ст. 401 Кримінального кодексу України:
Особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
За таких обставин командир продовжує військову службу особи та дію її контракту. Виплата грошового, продовольчого, речового, інших видів забезпечення також продовжується.
Проблеми, з якими до нас звертаються
До наших військових та кримінальних адвокатів у подібних ситуаціях найчастіше звертаються з такими проблемами:
- Незнання правових підстав для звільнення від кримінальної відповідальності. Багато військовослужбовців вважають, що якщо справа вже передана до суду, то уникнути покарання неможливо. Насправді ж закон містить чіткі механізми, які дозволяють уникнути засудження за згоди військової частини на подальше проходження служби.
- Утримання під вартою та відсутність альтернативи. У більшості випадків суди обирають запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Адвокат має доводити необхідність застосування більш м’яких заходів або домагатися звільнення в межах процесуальних норм.
- Сумніви щодо подальшої служби. Військовослужбовці часто не розуміють, чи можуть вони повернутися на службу після СЗЧ. Позиція командування є вирішальною, тому адвокат забезпечує отримання відповідних підтверджень і погоджень.
- Недостатня доказова база. Без чітко підготовлених документів (запитів, клопотань, відповідей від частини) суд не має підстав для звільнення. Саме адвокат формує цю базу.
Чому варто звертатись до адвоката?
У військовій сфері рішення приймаються швидко. Але коли мова йде про кримінальну відповідальність, кожен день без захисту — це ризик для свободи, майбутнього і життя.
У нашій практиці десятки справ, де люди зверталися надто пізно. Хтось вважав, що “якось пронесе”. Хтось боявся тиску або ганьби. Хтось просто не розумів, що відсутність лікування, байдуже ставлення командування, відсутність направлення на ВЛК — це не злочин, а привід боротися за свої права.
У ситуації з самовільним залишенням частини (СЗЧ), лише досвідчений адвокат може відстояти вашу правову позицію. Адвокат:
- оцінює ризики і пояснює їх вам простими словами;
- будує тактичний план дій: від контактів зі слідчим до аргументів у суді;
- захищає інтереси, навіть коли все виглядає «безнадійно»;
- допомагає відновити репутацію і права на службу;
- знає, які документи слід витребувати, як перевірити правомірність дій командування, та коли можна добиватися перекваліфікації або звільнення від відповідальності.
Відгуки клієнтів
Клієнти про ЮК “ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ”