Виграшні справи

Сьогодні дедалі частіше учасники бойових дій стикаються з незаконними відмовами Пенсійного фонду у призначенні пенсії за пільговими умовами. Відповідно до чинного законодавства, учасники бойових дій мають право на вихід на пенсію у 55 років за наявності 25 років страхового стажу. Однак на практиці трапляються випадки, коли Пенсійний фонд безпідставно не зараховує певні періоди роботи, що призводить до зменшення страхового стажу та, відповідно, до відмови у призначенні пенсії.
До нашої юридичної компанії звернувся клієнт – учасник бойових дій, якому Пенсійний фонд відмовив у призначенні пенсії. Причинами відмови стали:
- незарахування роботи в Україні через виправлення у трудовій книжці;
- виключення зі стажу років роботи в Росії та Білорусі у зв’язку з припиненням дії міжнародних угод.
На момент звернення до суду Пенсійний фонд визнавав за клієнтом лише 19 років стажу замість необхідних 25, що фактично позбавляло його права на достроковий вихід на пенсію.
Дії адвоката та результат
- Наша команда підготувала та подала позов до адміністративного суду з вимогою скасувати незаконне рішення Пенсійного фонду. Аргументація будувалася у кількох ключових напрямах:
- Недоліки трудової книжки не можуть бути підставою для відмови у зарахуванні стажу.
- Робота в Росії та Білорусі підлягає зарахуванню за час дії міжнародних угод.
- Право учасника бойових дій на пільгову пенсію має пріоритетний характер.
- У ході розгляду справи Пенсійний фонд намагався обґрунтувати свою відмову, посилаючись на припинення дії міжнародних угод у 2023 році. Проте ми довели, що зазначені періоди роботи відбувалися до моменту припинення їх дії, а тому повинні бути зараховані до страхового стажу.
- Івано-Франківський окружний адміністративний суд по справі № 300/9116/24 визнав незаконною відмову Пенсійного фонду та зобов’язав зарахувати всі спірні періоди роботи до страхового стажу клієнта. Це дозволило підтвердити наявність у нього необхідних років стажу та отримати право на пенсію у 55 років за пільгою учасника бойових дій.
Цей кейс підтвердив: навіть якщо Пенсійний фонд відмовляє у призначенні пенсії, захист у суді може повністю відновити порушені права.

Аргументи суду
Оцінюючи правомірність відмови органу Пенсійного фонду у призначенні дострокової пенсії за віком позивачу як учаснику бойових дій, суд виходив із такого.
1) Право на дострокову пенсію за віком для УБД та умови її призначення.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», військовослужбовці та інші визначені категорії осіб, яким надано статус учасника бойових дій, мають право на дострокову пенсію: чоловіки — після досягнення 55 років, жінки — 50 років, за наявності страхового стажу не менше 25 і 20 років відповідно. Отже, вирішальними умовами для призначення пенсії є вік і мінімально необхідний страховий стаж. Матеріалами справи підтверджено, що позивач має статус УБД та довідку військової частини про безпосередню участь у заходах із забезпечення оборони України. Це надає йому право претендувати на пільговий вихід на пенсію за ст. 115 за наявності стажу не менше 25 років.
2) Зарахування періодів військової служби та спеціальний правовий режим соціального захисту.
Частина перша ст. 2 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу» і абз. 2 п. 1 ст. 8 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» прямо передбачають, що час військової служби зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю та стажу державної служби, у тому числі в особливий період. Враховуючи особливий характер військової служби та принцип пріоритетності соціального захисту ветеранів, сумніви щодо підтвердження стажу тлумачаться на користь застрахованої особи.
3) Трудова книжка як основний документ і наслідки її недоліків.
Інструкції щодо ведення трудових книжок покладають відповідальність за правильність записів на роботодавця/уповноважену особу, а не на працівника.
Досліджена судом трудова книжка позивача містить чіткі записи про прийняття та звільнення у 1993–1994 рр. без підчищень і виправлень; записи засвідчені підписами й печатками. Навіть наявність виправлення в наказі про прийняття на роботу не може нівелювати належний запис у трудовій книжці та слугувати підставою не зараховувати стаж. Формальні огріхи ведення книжки не є підставою для неврахування фактично відпрацьованих періодів, якщо сам факт роботи підтверджений. Визначальним є не «ідеальність» запису, а реальність трудової діяльності.
4) Зарахування стажу, набутого на території РФ і РБ до припинення дії міжнародних угод.
Суд виходив із дії Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, яка поширюється на всі види пенсійного забезпечення та передбачає взаємне зарахування трудового стажу, набутого на територіях держав-учасниць, а також із положень двосторонньої Угоди Україна–РФ від 14.01.1993 про трудову діяльність і соціальний захист громадян. Згідно з цими актами, стаж, у тому числі пільговий, взаємно визнається й обчислюється за законодавством держави, де виконувалась робота; пенсію призначає держава проживання.
Перевіривши спірні періоди роботи позивача (1992–2017 рр. у РФ та 2004–2006 рр. у РБ), суд встановив, що вони припадають на час, коли відповідні міжнародні договори діяли для України та зазначених держав. Постанова КМУ №1328 від 29.11.2022 про вихід України з Угоди СНД набрала чинності 02.12.2022 і не має зворотної сили (ст. 58 Конституції, Рішення КСУ №1-рп/99). Ба більше, п. 2 ст. 13 Угоди СНД зберігає пенсійні права, набуті до виходу з Угоди. Тому припинення участі держав у 2022–2023 рр. не може нівелювати раніше набуті періоди стажу позивача.
5) Достатність і належність доказів, тягар перевірки на ПФУ.
У матеріалах справи містяться належні докази: трудова книжка без виправлень у спірних записах, довідки про роботу та зарплату. Водночас ПФУ не довів недостовірності цих записів і не скористався наданими йому законом повноваженнями для додаткової перевірки: не звертався із запитами до роботодавців/архівів для отримання уточнюючих документів, а обмежився формальним посиланням на припинення дії міжнародних угод.
6) Висновок суду.
Незарахування спірних періодів роботи позивача в Україні, РФ та РБ має формальний характер і суперечить законодавству. Позивач надав повний комплект документів, що достовірно підтверджують трудову діяльність; періоди за кордоном набуті під час чинності міжнародних угод, які гарантували взаємне визнання стажу; принцип незворотності дії нормативних актів у часі та збереження набутого права виключає відмову з підстав, на які послався ПФУ. За таких умов рішення ПФУ є протиправним і підлягає скасуванню, а спірні періоди роботи — зарахуванню до страхового стажу.
Проблеми, з якими найчастіше звертаються клієнти
1) «Не вистачає стажу» через формальні зауваження до трудової книжки.
- Неправильно внесені дати/номери наказів, відсутні печатки, зміни ПІБ без посилань на підстави.
- Результат: ПФУ відсікає цілі періоди, не пропонуючи альтернативні способи підтвердження.
- Як вирішуємо: готуємо пакет за Порядком №637 (довідки, архіви, відомості з Реєстру, платіжні документи), доводимо, що працівник не несе відповідальності за помилки роботодавця.
2) Незарахування роботи за кордоном (РФ/РБ та інші держави).
- ПФУ посилається на припинення міжнародних угод і відмовляє «заднім числом».
- Як вирішуємо: показуємо, що спірні періоди припадають на час чинності угод; посилаємось на принцип незворотності та збереження набутого права; витребовуємо підтвердження з іноземних/українських архівів, довідки про зарплату, переклади/легалізацію за потреби.
3) Неврахування служби, участі в АТО/ООС/заходах із оборони.
- Проблеми зі зборами доказів: відсутні витяги з наказів, довідки війсьчастини, розбіжності у датах.
- Як вирішуємо: відновлюємо доказову базу (довідки, рапорти, витяги з журналів бойових дій, картки обліку, посвідчення УБД), узгоджуємо дати, підтверджуємо безпосередню участь.
4) Розбіжності між записами у трудовій і даними Реєстру застрахованих осіб.
- ПФУ орієнтується на персоніфікацію та ігнорує трудову, або навпаки.
- Як вирішуємо: звіряємо дані, ініціюємо коригування звітності роботодавця/правонаступника, подаємо уточнюючі довідки й пояснення, щоб усі джерела збігались.
5) Ліквідація роботодавця / відсутність документів.
- ПФУ відмовляє «бо немає підтвердження».
- Як вирішуємо: шукаємо правонаступника, звертаємося в архівні установи, використовуємо альтернативні докази (відомості на зарплату, профквитки, податкові довідки, банківські виписки як підтвердження виплат).
6) Зміни анкетних даних (ПІБ), неточності у датах народження, різні варіанти транслітерації.
- Через неузгодженість документів ПФУ сумнівається в тотожності особи.
- Як вирішуємо: подаємо підтверджуючі акти (свідоцтва, рішення РАЦС, довідки), робимо «місток» між різними варіантами імені/прізвища, готуємо пояснення.
7) Відмова без повної перевірки матеріалів (порушення процедури).
- «Екстериторіальні» рішення інколи ухвалюються без запитів до архівів/роботодавців.
- Як вирішуємо: фіксуємо порушення (листи-нагадування, реєстри вхідних/вихідних), оскаржуємо рішення, вимагаємо повторного розгляду з повним дослідженням доказів.
8) Хибне тлумачення ПФУ вікового/стажевого цензу для УБД.
- ПФУ змішує загальні пенсійні правила зі спеціальними для УБД (55/50 років і 25/20 років стажу).
- Як вирішуємо: подаємо правові висновки, посилаємось на спеціальні норми і практику ВС, доводимо пріоритет спеціального регулювання.
9) Пропущені строки оскарження або «не той» спосіб захисту.
- Замість одразу подавати адміністративний позов, люди місяцями пишуть «звернення» без процесуального ефекту.
- Як вирішуємо: відновлюємо строк за наявності поважних причин, формулюємо позовні вимоги правильно (визнати протиправним/скасувати/зобов’язати), додаємо судову практику.
10) Неповний пакет документів на старті.
- Будь-яка «діра» в доказах — привід для відмови.
- Як вирішуємо: складаємо чек-лист документів саме під ваш кейс, робимо копії належним чином, витребовуємо відсутні довідки, готуємо переклади/апостилі, якщо потрібно.
Чому варто звернутись до адвоката у таких випадках?
1) Доказова база замість «формальних огріхів».
Типова помилка ПФУ — ігнорувати стаж через неточності у трудовій книжці або «проблемну» іноземну зайнятість. Адвокат:
- перевіряє кожен запис трудової, відповідність наказам, наявність печаток/підписів;
- збирає альтернативні докази за Порядком №637: довідки роботодавців/правонаступників, архівні виписки, відомості з Реєстру застрахованих осіб, платіжні/розрахункові документи, дані про зарплату;
- формує «резервний» пакет доказів на випадок, якщо окремих документів немає або підприємство ліквідовано.
2) Правильне застосування міжнародних угод і принципу незворотності.
Для періодів роботи в РФ/РБ критично довести, що стаж набуто під час дії відповідних угод і що припинення їх чинності не має зворотної дії. Адвокат:
- уточнює часові межі чинності договорів;
- посилається на конституційний принцип незворотної дії актів і практику Верховного Суду;
- акцентує на збереженні набутого права й принципі правової визначеності.
3) Комунікація з ПФУ та «екстериторіальна» перевірка.
Заяви часто розглядають інші регіональні управління ПФУ. Адвокат знає, які запити і куди направляти, як оскаржити проміжні дії/бездіяльність, які формулювання у супровідних листах мінімізують ризик формальної відмови.
4) Процесуальна економія часу і ресурсів.
Адвокат одразу готує комплект документів «без слабких місць», правильно формулює позовні вимоги (визнати рішення протиправним, зобов’язати зарахувати стаж, повторно розглянути заяву/призначити пенсію), додає релевантну судову практику. Це підвищує шанси на позитивне рішення з першого кола та скорочує строки.
5) Запобігання типових ризиків.
Від помилок у датах і незбігу ПІБ до втрати доказів — адвокат перевіряє кожну дрібницю, щоб ПФУ не відхилив заяву через «формальності». Також фіксує процесуальні порушення ПФУ (неповний розгляд, відсутність запитів до архівів тощо), що посилює позицію в суді.
Відгуки клієнтів
Клієнти про ЮК “ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ”