legalposition.clients24@gmail.com 
Військове право
На практиці військовослужбовці та їхні родини нерідко стикаються з ситуаціями, коли реальний стан здоров’я після поранення не відповідає формулюванням у документах військово-лікарської комісії (ВЛК). Це напряму впливає не лише на подальше проходження служби, а й на право на грошові виплати, пов’язані з пораненням. Особливо складними є випадки, коли первинно поранення кваліфікується як тяжке, але згодом у медичних документах або у висновку ВЛК з’являється формулювання «легке поранення», що фактично позбавляє військового належних виплат.
Саме з такою проблемою до нас звернулася клієнтка — мати військовослужбовця. Раніше між нами вже була співпраця щодо направлення її сина на лікування з подальшим проходженням ВЛК. На той момент військовослужбовець перебував на пункті постійної дислокації (ППД) та за висновком ВЛК був визнаний повністю придатним до військової служби. Питання виплат за поранення клієнт сприймав як другорядне, вважаючи, що до нього можна повернутися пізніше, а головним завданням є доведення можливості служби у тилових частинах забезпечення.
Водночас ключова проблема полягала у суперечностях медичних документів: усе лікування проходило у статусі «тяжкого поранення», однак у фінальному висновку ВЛК, який надавав відпустку для лікування вдома строком на 30 днів, поранення вже було кваліфіковане як «легке». Саме це формулювання стало підставою для відсутності належних виплат.
Дії адвоката та результат
- Першим кроком адвоката стало детальне вивчення всієї медичної документації, попередніх висновків ВЛК та матеріалів, пов’язаних із проходженням служби клієнтом. Було встановлено, що між фактичним характером поранення, перебігом лікування та остаточним формулюванням ВЛК існує суттєва невідповідність, яка прямо впливає на право військовослужбовця на грошові виплати.
- Далі адвокат розпочав комунікацію з військовою частиною з метою отримання офіційної інформації, зокрема — адреси стройової частини для належного листування. Це був принципово важливий етап, оскільки неправильно визначений адресат часто стає причиною того, що рапорти або звернення залишаються без розгляду.
- Після цього було підготовлено та оформлено рапорт від імені військовослужбовця, який направили поштовим відправленням через «Укрпошту» з фіксацією дати відправлення. Паралельно були підготовлені звернення до Оперативного командування та Міністерства оборони України. Хоча практика показує, що безпосередньо МОУ рідко надає результат у подібних питаннях, ці звернення стали важливою частиною доказової бази та зафіксували позицію клієнта.
- Наступним етапом стало подання адвокатських запитів щодо рапорту та звернення до Оперативного командування. Саме адвокатські запити створюють для органів військового управління обов’язок надати офіційну відповідь та перевірити обґрунтованість дій посадових осіб.
У результаті вжитих заходів було досягнуто позитивного результату: військовослужбовцю призначили та виплатили грошове забезпечення за поранення, яке раніше фактично ігнорувалося через некоректне формулювання у висновку ВЛК. При цьому клієнт не був зацікавлений у звільненні та планує продовжувати службу, що ще раз підтверджує — питання стосувалося саме захисту його законних соціальних гарантій.
Порядок отримання виплати у 100 000 грн
Щоб отримати додаткову виплату у розмірі 100 000 грн, пораненому військовослужбовцю необхідно пройти визначену процедуру та підготувати необхідний пакет документів.
- Першим кроком є негайне повідомлення командування про факт поранення та місце проходження лікування. Після цього командування організовує проведення службового розслідування, у межах якого з’ясовуються всі обставини події. За результатами розслідування видається довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою № 5. Саме цей документ є основною підставою для подальшого нарахування виплати.
- Важливим елементом є медична документація, яка підтверджує факт та характер отриманого ушкодження: первинна медична картка (форма № 001/о), форма № 100 зі схемою поранень та інші довідки. На основі цих документів у довідці за формою № 5 встановлюється причинно-наслідковий зв’язок між травмою та виконанням військових обов’язків.
- Після отримання довідки військовослужбовець подає на ім’я командира рапорт (заяву) із проханням призначити виплату додаткової винагороди, додаючи копії всіх підтверджуючих документів. На підставі цього пакету документів командир видає наказ про виплату у розмірі 100 000 грн.
Сума виплачується пропорційно до часу перебування на лікуванні:
- якщо військовослужбовець перебував у шпиталі повний місяць — нараховується повна сума 100 000 грн;
- якщо лікування тривало менше місяця — виплата розраховується пропорційно кількості днів перебування на лікуванні.
Фактичне нарахування та виплату здійснюють фінансові органи військової частини. Як правило, це відбувається одночасно з виплатою щомісячного грошового забезпечення, на підставі наказу командира.
У випадках, коли військова частина зволікає або відмовляє у здійсненні виплати, військовослужбовець має право захищати свої інтереси. Для цього він або його представник (адвокат) може звернутися зі скаргою до вищого командування (оперативного командування, Міністерства оборони) або ж подати позов до суду.
Коли виплата не здійснюється
Попри те, що законодавством передбачена додаткова виплата у 100 000 грн, на практиці існують випадки, коли її призначення або продовження може бути відмовлено.
1. Відсутність зв’язку із захистом Батьківщини.
Виплата не надається, якщо встановлено, що поранення не пов’язане з виконанням військових обов’язків або бойовими діями. Тобто травми, отримані поза службою чи не під час захисту держави, не дають права на цю винагороду. У таких ситуаціях можуть бути передбачені інші види допомоги, але в значно меншому розмірі.
2. Правопорушення.
Право на 100 000 грн втрачається, якщо доведено, що поранення отримано внаслідок правопорушення, перебування у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння, умисного завдання собі шкоди або грубого порушення військової дисципліни.
3. Відсутність необхідних документів.
Якщо командування не видало довідку про обставини травми, або у ній не підтверджено бойовий характер ушкоджень, виплата не призначається. Аналогічно, якщо військовослужбовець не пройшов військово-лікарську комісію (ВЛК), яка мала підтвердити тяжкість поранення, фінансисти не мають підстав для нарахування винагороди. Особливо це стосується випадків, коли лікування триває понад 4 місяці – без повторного висновку ВЛК виплати зупиняються.
4. Переведення за штат.
Якщо поранений не може виконувати службові обов’язки понад два місяці, командування може перевести його у статус тимчасово непрацездатного. У таких випадках часто припиняють нарахування додаткових бойових виплат, включно з 100 000 грн. Водночас закон гарантує їх збереження на весь період стаціонарного лікування або лікувальної відпустки, якщо поранення є тяжким. Відмова у виплаті через зміну статусу є незаконною і може бути оскаржена.
5. Спір щодо тяжкості поранення.
Нерідко виплату не погоджують, якщо травма спочатку була визнана «легкою», а згодом її класифікували як «тяжку». Деякі військові частини намагаються довести, що виплата не належить за період до повторної класифікації. Проте достатньо самого висновку ВЛК про тяжке поранення, навіть якщо він отриманий пізніше, щоб оплатити весь період лікування. Якщо тяжкість поранення у медичних документах визначено неправильно, військовослужбовець має право вимагати перегляду цього висновку та повторного огляду.
6. Відсутність або втрата медичних документів.
Якщо військовий не зберіг довідки з госпіталю чи інші медичні документи, підтвердити факт бойового поранення може бути практично неможливо. У такому випадку немає підстав для оформлення довідки про обставини травми та висновків ВЛК, що унеможливлює виплату.
Одноразова грошова допомога у разі інвалідності
Військовослужбовці Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та СБУ, які отримали інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, мають право на одноразову грошову допомогу (ОГД). Розмір цієї допомоги визначається чинним законодавством України, зокрема Законом №3551-XII та постановою КМУ №336. Виплата залежить від групи інвалідності та умов, за яких було отримано поранення.
Станом на липень 2025 року розміри допомоги виглядають так:
- І група інвалідності – 400 прожиткових мінімумів (приблизно 1 211 200 грн).
- ІІ група інвалідності – 300 прожиткових мінімумів (приблизно 908 400 грн).
- ІІІ група інвалідності – 250 прожиткових мінімумів (приблизно 757 000 грн).
Зазначені суми актуальні для випадків, коли інвалідність була отримана внаслідок виконання бойових завдань. У разі, якщо поранення не пов’язане безпосередньо з бойовими діями, але є наслідком проходження військової служби, розмір допомоги буде меншим:
- І група – 363 360 грн.
- ІІ група – 272 520 грн.
- ІІІ група – 211 960 грн.
Ці виплати прив’язані до прожиткового мінімуму, який встановлюється на 1 січня року встановлення інвалідності, і переглядаються щороку.
Виплати та гарантії для поранених військовослужбовців
Крім одноразової допомоги за інвалідність, для військових, які отримали поранення, існують й інші державні гарантії:
- Збереження грошового забезпечення та винагороди під час лікування. Військовослужбовці, які отримали поранення, зберігають своє грошове забезпечення (оклад, надбавки) під час лікування і відпустки, максимум до 12 місяців. Крім того, вони продовжують отримувати додаткову винагороду (100 000 грн на місяць) до 4 місяців або до 12 місяців у разі тяжкого поранення.
- Відпустки для лікування та реабілітації. Поранені військовослужбовці мають право на відпустку для лікування тривалістю до 4 місяців, з можливістю продовження ще на термін до 12 місяців, залежно від тяжкості травм.
- Безоплатне лікування та реабілітація. Всі необхідні медичні послуги (лікування, реабілітація, протезування) надаються за рахунок держави. Витрати на операції, медикаменти та реабілітацію покриваються бюджетом, що забезпечує безкоштовну медичну допомогу для військових.
- Матеріальна допомога та інші виплати. Військовослужбовці мають право на щорічну матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, яка може становити до місячного грошового забезпечення. Військові також мають право на пенсію по інвалідності залежно від групи інвалідності та на одноразову страховку в разі часткової втрати працездатності.
Чому варто звертатись до адвоката
У подібних справах до нас найчастіше звертаються через невідповідність між фактичним характером поранення та формулюваннями у висновках ВЛК, що позбавляє військових належних виплат. Також поширеними є ігнорування рапортів і звернень з боку військових частин та відсутність чіткого розуміння алгоритму дій для захисту своїх прав. Саме тому залучення адвоката має ряд очевидних переваг.
Подолання бюрократичних перешкод.
- Адвокат із досвідом у військовому праві знає чіткий алгоритм дій і допоможе зібрати всі необхідні документи, правильно оформити рапорт чи запит, звернутися до відповідних органів. Це значно скорочує строки та зменшує ймовірність відмови у виплаті через формальні помилки.
Захист прав у разі відмови або затягування.
- Якщо командування ухиляється від виплати або затягує процес, адвокат підготує скарги на бездіяльність, зберучи необхідні докази, складе юридично грамотний позов до адміністративного суду. Це підвищує шанси на позитивне рішення та фактичне отримання коштів.
Актуальність правової позиції.
- Законодавство у сфері соціального захисту військових постійно змінюється. Нові постанови уряду, зміни у порядку встановлення інвалідності, нові види доплат – усе це потрібно враховувати. Адвокат своєчасно орієнтується у змінах, пояснює клієнту його права та добивається їх дотримання.
Психологічний фактор.
- Поранений військовослужбовець має зосереджуватись на лікуванні та відновленні, а не на боротьбі з бюрократією. Коли справу веде адвокат, боєць відчуває впевненість у захисті своїх прав та знімає з себе зайвий стрес. У багатьох випадках сам факт участі адвоката дисциплінує посадових осіб і змушує їх діяти відповідно до закону.
Відгуки клієнтів
Клієнти про ЮК “ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ”
