Військове право

Питання звільнення з військової служби за сімейними обставинами на практиці залишається одним із найбільш проблемних, навіть за наявності чіткої нормативної підстави. Особливо це стосується випадків, коли військовослужбовець утримує повнолітню дитину з інвалідністю ІІ групи та має право на звільнення відповідно до абзацу 9 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».
До нашої компанії звернулася клієнтка в інтересах свого чоловіка — військовослужбовця, який мав законні підстави для звільнення у зв’язку з утриманням повнолітньої дитини з інвалідністю ІІ групи. Проблема полягала в тому, що раніше подані рапорти фактично залишалися без розгляду: відповіді не надавалися, рішення не приймалися, а ситуація штучно затягувалася.
Критичним моментом стало те, що на час звернення клієнта вже було повідомлено про його можливе направлення до зони бойових дій. За таких обставин зволікання або формальний підхід з боку командування створювали реальний ризик порушення права на звільнення та безпосередню загрозу для сім’ї військовослужбовця.
Дії адвоката та результат
- З урахуванням терміновості ситуації адвокат діяв у максимально стислі строки та комплексно: підготував новий рапорт про звільнення, у якому чітко викладено правову підставу, та структуровано перелік підтверджуючих документів.
- З метою недопущення ігнорування звернення адвокатом підготовлено офіційні звернення до Генерального штабу Збройних Сил України та Міністерства оборони України з проханням взяти розгляд рапорту на контроль.
- Рапорт разом із відповідними зверненнями було направлено поштовим зв’язком із належним підтвердженням відправлення. Після цього адвокатом додатково підготовлено адвокатський запит для отримання інформації щодо стану розгляду рапорту та фіксації бездіяльності у разі її наявності.
- У результаті вжитих заходів вже за тиждень клієнтку було повідомлено, що її чоловіка направлено безпосередньо до військової частини для врегулювання питання звільнення. Далі ми отримали наказ командира військової частини, яким військовослужбовця було звільнено з військової служби на законних підставах.

Нормативна підстава для звільнення
Згідно з ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», військовослужбовець має законне право на звільнення з військової служби у разі, якщо він утримує повнолітню дитину, яка є особою з інвалідністю I або II групи. Тобто наявність на утриманні дорослого сина чи доньки з установленою II (або I) групою інвалідності є самостійною та достатньою підставою для звільнення зі служби.
Документи та порядок звільнення
Подання рапорту на ім’я командира військової частини.
Першим кроком є складання та подання службового рапорту з проханням звільнити зі служби у зв’язку з утриманням повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю.
Долучення підтвердних документів.
До рапорту обов’язково додаються копії документів, які підтверджують наявність законних підстав для звільнення. Зокрема, подаються:
- свідоцтво про народження дитини для підтвердження родинного зв’язку;
- довідка про встановлення інвалідності I або II групи;
- документи, що підтверджують статус особи з інвалідністю (пенсійне посвідчення, довідка про призначення соціальної допомоги або інші офіційні підтвердження);
- копії паспорта та ІПН військовослужбовця;
- у разі перебування у шлюбі — копія свідоцтва про шлюб;
- за наявності аліментних зобов’язань — довідка про відсутність заборгованості зі сплати аліментів, що підтверджує фактичне утримання дитини;
- інші документи за потреби, зокрема медичні довідки, які підтверджують непрацездатність або потребу дитини в постійному догляді.
Розгляд рапорту командуванням.
Після реєстрації рапорту командування військової частини перевіряє подані матеріали та приймає рішення щодо можливості звільнення.
Видача наказу про звільнення.
За наявності підстав та позитивного рішення командир військової частини видає наказ про звільнення військовослужбовця з військової служби. Після цього особова справа передається до ТЦК та СП за місцем військового обліку.
Оформлення документів після звільнення.
Військовослужбовець отримує необхідні документи, зокрема військовий квиток з відповідною відміткою та витяг з наказу про звільнення, після чого здійснюється зняття з військового обліку або переведення до резерву відповідно до чинного порядку.
Проблеми, що виникають при звільненні
- Однією з основних проблем є формальний або помилковий підхід командування. Посадові особи інколи неправильно тлумачать закон, висуваючи додаткові вимоги, які ним не передбачені, зокрема щодо відсутності інших осіб, здатних здійснювати догляд за дитиною. Водночас наявність повнолітньої дитини з інвалідністю не означає автоматичного звільнення, а надає військовослужбовцю право на нього, яке реалізується шляхом подання рапорту з належними документами.
- Поширеною підставою для відмов є неповний пакет документів. Відсутність довідок про інвалідність, родинний зв’язок або доказів фактичного утримання дитини може поставити під сумнів наявність законних підстав для звільнення. Особливу увагу командування звертає на питання аліментів: заборгованість або відсутність підтвердження їх сплати може розцінюватися як відсутність утримання дитини.
- Ще однією проблемою є затягування розгляду рапорту. Попри встановлені строки, рішення про звільнення іноді тривалий час не приймається, що змушує військовослужбовців звертатися зі скаргами або ініціювати судовий захист.
- У випадку відмови у звільненні ефективним способом захисту прав є звернення до адміністративного суду. Судова практика свідчить, що за умови належного підтвердження підстав суди зазвичай стають на бік військовослужбовців, однак судовий розгляд потребує часу, протягом якого особа змушена продовжувати службу.
Важливо
Право на звільнення гарантоване законом.
- Право на звільнення з військової служби у разі утримання повнолітньої дитини з інвалідністю прямо передбачене законодавством і залишається чинним станом на грудень 2025 року, у тому числі в умовах воєнного стану. Якщо повнолітня дитина має встановлену інвалідність I або II групи, військовослужбовець має законне право на демобілізацію за сімейними обставинами за власним волевиявленням.
Звільнення не є автоматичним.
- Навіть за наявності безумовної підстави саме по собі право не означає автоматичного припинення служби. Для його реалізації необхідно подати рапорт та дочекатися видання відповідного наказу командиром військової частини. До моменту офіційного оформлення наказу військовослужбовець зобов’язаний продовжувати виконання службових обов’язків.
Дотримання процедури та строків є обов’язковим.
- Важливо чітко дотримуватися встановленого порядку: своєчасно підготувати документи, зареєструвати рапорт та контролювати строки його розгляду. Законодавством визначено граничний строк, протягом якого звільнення має бути оформлене з моменту виникнення права. У складних умовах цей строк може бути використаний повністю, тому у разі затягування доцільно письмово нагадувати про свої законні права.
Вирішальне значення має група інвалідності.
- Підставою для звільнення є виключно наявність у повнолітньої дитини інвалідності I або II групи. Інвалідність III групи такого права не надає, як і не є підставою для відстрочки від мобілізації.
Дійте виключно в правовому полі.
- У разі сумнівів щодо застосування закону або у випадку неправомірних дій з боку командування доцільно звернутися за професійною правовою допомогою. Надання недостовірних відомостей або спроби впливу незаконними методами можуть мати негативні правові наслідки. Натомість послідовні та законні дії, за підтримки фахівця, дозволяють ефективно захистити свої права.
Чому варто звернутися до адвоката?
Звільнення з військової служби за сімейними обставинами є юридично складною процедурою, яка потребує чіткого розуміння чинного законодавства та актуальної судової практики. Станом на кінець 2025 року правове регулювання у цій сфері зазнало численних змін у зв’язку з воєнним станом і продовжує оновлюватися, що істотно ускладнює самостійне застосування норм закону.
Звернення до адвоката дозволяє:
- об’єктивно оцінити конкретну ситуацію та підтвердити наявність законних підстав для звільнення;
- правильно зібрати та оформити повний пакет документів, уникнувши типових помилок;
- підготувати рапорт із коректними правовими формулюваннями, що знижує ризик формальної відмови;
- професійно представляти інтереси військовослужбовця у взаємодії з командуванням, зокрема шляхом адвокатських запитів або правових роз’яснень;
- у разі виникнення спору — ініціювати скарги або судовий розгляд та забезпечити повноцінний юридичний супровід, з урахуванням актуальної судової практики.
Практичний досвід свідчить, що участь адвоката суттєво підвищує шанси на законне та своєчасне звільнення. За наявності професійної правової підтримки посадові особи, як правило, більш відповідально ставляться до виконання вимог закону та дотримання процедур.
Відгуки клієнтів
Клієнти про ЮК “ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ”