Військове право
Питання звільнення з військової служби у зв’язку з набуттям інвалідності є однією з найбільш поширених категорій справ у сфері військового права. Попри чітке законодавче регулювання, на практиці військовослужбовці стикаються з бюрократичними перешкодами, затягуванням розгляду рапортів або формальними відмовами з боку командування. Особливо це актуально у випадках, коли інвалідність встановлена як така, що пов’язана із захистом Батьківщини, що прямо надає право на звільнення.
Основною проблемою є не відсутність права, а складність його реалізації. Часто військові не знають, які саме документи необхідно подати, як правильно оформити рапорт, або як діяти у разі ігнорування звернень. Також поширеною є ситуація, коли навіть після проходження ВЛК та встановлення інвалідності командування не ініціює процес звільнення самостійно.

До нас звернувся клієнт, який з 2016 року проходив військову службу за контрактом у підрозділі «АЗОВ». 24 вересня 2025 року йому було встановлено ІІ групу інвалідності, при цьому у висновках було чітко зазначено причинний зв’язок — інвалідність пов’язана із захистом Батьківщини. Це є ключовою юридичною підставою для звільнення з військової служби відповідно до чинного законодавства.
Попри наявність усіх необхідних підстав, клієнт не зміг самостійно реалізувати своє право на звільнення та звернувся за юридичною допомогою для належного оформлення документів і супроводу процедури.
Нормативне підґрунтя
Відповідно до пп. б п.3 ч.5 ст. 26 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу» звільнення з військової служби під час проведення мобілізації та дії воєнного стану можливе за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).
Дії адвоката та результат
- Першочергово було здійснено правовий аналіз документів клієнта, зокрема висновків військово-лікарської комісії та документів про встановлення групи інвалідності. Особливу увагу приділено формулюванню причинного зв’язку, оскільки саме зазначення «пов’язано із захистом Батьківщини» є визначальним для реалізації права на звільнення.
- Наступним етапом стало підготовка юридично обґрунтованого рапорту про звільнення з військової служби. У документі було чітко викладено правові підстави, наведено відповідні норми законодавства та обґрунтовано обов’язок командування прийняти рішення про звільнення. Це дозволяє мінімізувати ризик формальних відмов або повернення документів без розгляду.
- Паралельно було направлено адвокатський запит до військової частини з метою контролю за розглядом рапорту та недопущення затягування процедури. Такий інструмент є ефективним механізмом впливу, оскільки зобов’язує відповідні органи надати офіційну відповідь у встановлені строки та фіксує їхні дії або бездіяльність.
Як результат, клієнта було звільнено з військової служби. Це підтверджується витягом з наказу військової частини (по стройовій частині) від 10 листопада 2025 року.

Документи для звільнення
Для реалізації права на звільнення військовослужбовець подає рапорт на ім’я командира військової частини із зазначенням обставин та додає підтвердні документи. До обов’язкового пакета належать:
- Висновок/постанова ВЛК;
- Документ, що підтверджує інвалідність (копія акта МСЕК, витяг з рішення експертної команди, посвідчення особи з інвалідністю, пенсійне посвідчення/посвідчення про соцдопомогу, довідка для отримання пільг);
- Військово-обліковий документ / військовий квиток;
- Медичні витяги, довідки, документи про обставини травми/акти розслідування;
- Копія розрахунку вислуги років.
Для військовослужбовця алгоритм такий:
- спочатку визначити свою категорію служби і модель звільнення;
- далі — зібрати медичні документи та документи, що підтверджують інвалідність;
- за потреби пройти ВЛК або отримати її копії;
- подати рапорт із чітким посиланням на потрібний абзац статті 26;
- проконтролювати, щоб військова частина сформувала аркуш бесіди, подання і долучила всі підтвердження;
- після наказу про звільнення і виключення зі списків — протягом п’яти днів прибути до ТЦК для постановки на облік
Одноразова грошова допомога у разі інвалідності
Військовослужбовці Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та СБУ, які отримали інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, мають право на одноразову грошову допомогу (ОГД). Розмір цієї допомоги визначається чинним законодавством України, зокрема Законом №3551-XII та постановою КМУ №336. Виплата залежить від групи інвалідності та умов, за яких було отримано поранення.
Розміри допомоги:
- І група інвалідності – 400 прожиткових мінімумів (приблизно 1 211 200 грн).
- ІІ група інвалідності – 300 прожиткових мінімумів (приблизно 908 400 грн).
- ІІІ група інвалідності – 250 прожиткових мінімумів (приблизно 757 000 грн).
Зазначені суми актуальні для випадків, коли інвалідність була отримана внаслідок виконання бойових завдань. У разі, якщо поранення не пов’язане безпосередньо з бойовими діями, але є наслідком проходження військової служби, розмір допомоги буде меншим:
- І група – 363 360 грн.
- ІІ група – 272 520 грн.
- ІІІ група – 211 960 грн.
Ці виплати прив’язані до прожиткового мінімуму, який встановлюється на 1 січня року встановлення інвалідності, і переглядаються що
З якими проблемами стикаються клієнти
- Ігнорування або затягування розгляду рапорту. На практиці командування нерідко не розглядає подані рапорти у встановлені строки або взагалі залишає їх без відповіді. Військовий формально продовжує проходити службу, попри наявність законних підстав для звільнення.
- Формальні відмови або повернення документів. Часто рапорти повертаються з формальних причин: неправильне оформлення, відсутність посилань на норми права або нібито недостатність документів. У більшості випадків це є наслідком неналежної підготовки документів без урахування вимог практики.
- Неправильне трактування висновків ВЛК. Навіть за наявності встановленої групи інвалідності командування може ігнорувати або неправильно інтерпретувати причинний зв’язок захворювання.
- Відсутність ініціативи з боку військової частини. Закон не покладає на командування обов’язок самостійно ініціювати звільнення навіть за наявності відповідних підстав. У результаті весь тягар реалізації права фактично покладається на самого військовослужбовця.
- Відсутність контролю за процедурою. Без належного юридичного супроводу військовий не має ефективних інструментів впливу на ситуацію. Відсутність адвокатських запитів, фіксації бездіяльності та належної комунікації з частиною призводить до затягування процесу або його повного блокування.
Чому варто звернутись до адвоката?
У справах щодо звільнення за інвалідністю ключове значення має не лише наявність підстав, а й правильна реалізація права. На практиці саме помилки в документах або відсутність контролю призводять до відмов і затягування.
Адвокат забезпечує юридично грамотне оформлення рапорту з посиланням на норми права та правильним акцентом на причинному зв’язку «пов’язано із захистом Батьківщини», що мінімізує ризик формальних відмов.
Крім того, використання адвокатських запитів і звернень дозволяє контролювати строки розгляду та змушує командування діяти в межах закону.
Комплексний супровід дає можливість швидко реалізувати право на звільнення та уникнути типових перешкод.
Відгуки клієнтів
Клієнти про ЮК “ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ”