Військове право
Питання нарахування додаткової винагороди за виконання бойових завдань залишається одним із найпоширеніших серед військовослужбовців. На практиці навіть за наявності належним чином оформлених бойових розпоряджень військові нерідко стикаються з тим, що частина або взагалі не здійснює відповідних нарахувань, або безпідставно виключає окремі періоди зі складу грошового забезпечення. Особливо складними є випадки, коли після виникнення проблеми військовослужбовець був переведений до іншої військової частини або мав перерву у проходженні служби. Через це багато хто помилково вважає, що повернути належні виплати вже неможливо.

Саме з такою ситуацією звернувся до нас військовослужбовець. Він повідомив, що за один із періодів виконання бойових завдань йому не було нараховано належні виплати. Ситуація ускладнювалася тим, що в січні він самовільно залишив військову частину, після чого командування не здійснило нарахування грошового забезпечення за попередній місяць, у якому військовослужбовець фактично виконував бойові завдання та мав право на відповідні виплати.
На момент звернення клієнт уже проходив військову службу в іншій військовій частині, а з моменту виникнення проблеми минуло понад вісім місяців. Через тривалий час, що минув, відсутність необхідних документів та зміну місця служби він не мав можливості самостійно перевірити правильність проведених нарахувань і встановити причину їх відсутності. Саме тому було прийнято рішення про комплексний юридичний супровід справи, спрямований на встановлення всіх обставин, збір доказів та поновлення порушеного права військовослужбовця на отримання належного грошового забезпечення.
Чи має військовий у СЗЧ право на грошове забезпечення та бойові виплати?
- На період перебування у СЗЧ військовослужбовець НЕ має права на грошове забезпечення. Це пов’язано з тим, що фактично особа не виконує обов’язки військової служби, а отже відсутні правові підстави для нарахування як основного, так і додаткового грошового забезпечення. Такий підхід застосовується стабільно і підтримується як військовими частинами, так і судовою практикою.
- Водночас, військовослужбовець МАЄ повне право на отримання грошового забезпечення та додаткових виплат за періоди, які передували СЗЧ, за умови, що у цей час він фактично проходив службу та виконував бойові завдання.
Це означає наступне:
- грошове забезпечення за відпрацьований період не може бути “анульоване” через подальший факт СЗЧ;
- виплати за участь у бойових діях (у тому числі додаткова винагорода відповідно до постанови КМУ №168) підлягають нарахуванню за конкретні підтверджені періоди участі;
- відмова у виплаті лише з підстави подальшого СЗЧ є неправомірною.
Важливим є те, що законодавство не передбачає зворотної дії дисциплінарного порушення щодо вже відпрацьованих періодів служби. Таким чином, СЗЧ позбавляє права на виплати лише на період самого порушення, але не скасовує право на вже зароблене грошове забезпечення та винагороду за бойові дії до цього моменту.
Дії адвоката та результат
- Проведено детальний правовий аналіз ситуації, під час якого встановлено обставини проходження військової служби, виконання бойових завдань, переведення до іншої військової частини та можливі причини ненарахування додаткової винагороди.
- Окремо перевірено, чи вплинув факт самовільного залишення військової частини на право клієнта отримати виплати за попередній період служби.
- Клієнту роз’яснено порядок отримання грошового атестата як ключового документа для перевірки правильності проведених виплат та визначення наявної заборгованості.
- Підготовлено та направлено адвокатські запити до відповідної військової частини з метою витребування необхідної документації.Після отримання матеріалів проведено їх детальний аналіз, за результатами якого підтверджено факт ненарахування належного грошового забезпечення за відповідний період виконання бойових завдань.
- Сформовано доказову базу та підготовлено юридично обґрунтований рапорт із вимогою провести нарахування та виплату коштів. Здійснювався постійний контроль за виконанням поданого рапорту.
- Додатково підготовлено та направлено звернення до МОУ з метою забезпечення належного реагування та прискорення розгляду питання.
У результаті проведеної роботи військовою частиною здійснено повний перерахунок грошового забезпечення та виплачено всі належні клієнту кошти. Незважаючи на те, що з моменту виникнення проблеми минуло понад вісім місяців, а клієнт уже проходив службу в іншій військовій частині, його право було повністю поновлено.

Проблеми, з якими стикаються клієнти
- Формальна відмова у виплатах через сам факт СЗЧ. На практиці командування часто не розмежовує періоди служби та автоматично відмовляє у всіх виплатах, незалежно від того, що частина з них була “зароблена” до моменту порушення. Такий підхід суперечить законодавству, однак застосовується доволі часто.
- Ігнорування або відсутність належного обліку бойових виходів. Навіть за наявності фактичної участі у бойових діях, інформація може бути не внесена до відповідних журналів або не підтверджена належним чином. У результаті військовослужбовець не може довести право на додаткові виплати без збору додаткових доказів.
- Перекладання відповідальності між військовими частинами. У випадках, коли особа після СЗЧ повертається до служби в іншій частині, попередня частина часто відмовляється здійснювати виплати, посилаючись на відсутність актуальної інформації, тоді як нова частина не має повноважень підтверджувати попередні періоди служби без відповідних запитів.
- Відсутність офіційної комунікації та письмових рішень. Клієнти нерідко отримують усні відмови або формальні відповіді без належного правового обґрунтування. Це ускладнює подальше оскарження та затягує процес відновлення порушених прав.
- Неправильне оформлення рапортів та відсутність юридичної аргументації. Самостійні звернення військовослужбовців часто не містять чіткої структури, посилань на норми права та доказової бази, що дає підстави військовим частинам залишати їх без належного розгляду.
Чому варто звертатись до адвоката?
- По-перше, адвокат чітко розмежовує періоди служби, що є критично важливим у таких справах. Саме правильне визначення, за який період заявляються вимоги (до СЗЧ), дозволяє сформувати юридично сильну позицію та уникнути формальної відмови.
- По-друге, забезпечується професійна підготовка рапортів та звернень. Адвокат формує документи з урахуванням вимог законодавства, структурує обставини справи, додає необхідні докази та посилання на норми права. Це значно підвищує шанси на позитивне вирішення питання без звернення до суду.
- По-третє, важливим інструментом є адвокатські запити, які зобов’язують військові частини надавати офіційну інформацію. Саме через такі запити вдається отримати підтвердження бойових виходів, наказів, облікових даних та реальної позиції командування.
- По-четверте, адвокат здійснює контроль комунікації між військовими частинами. У випадках переведення або повернення до служби саме юридичний супровід дозволяє уникнути перекладання відповідальності та забезпечити належне підтвердження проходження служби.
- По-п’яте, адвокат фіксує протиправні відмови та бездіяльність, що створює підґрунтя для подальшого оскарження, у тому числі в судовому порядку. Це дисциплінує командування та часто спонукає до вирішення питання ще на досудовому етапі.
Відгуки клієнтів
Клієнти про ЮК “ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ”