legalposition.clients24@gmail.com 
Військове право
Однією з найпоширеніших підстав для звільнення військовослужбовців під час дії воєнного стану є необхідність здійснення постійного догляду за близькими родичами, які за станом здоров’я не можуть самостійно себе обслуговувати. Проте на практиці реалізація цього права нерідко супроводжується формальними відмовами командування військових частин, особливо коли у особи, яка потребує догляду, є інші повнолітні діти або родичі.
У багатьох випадках командування обмежується лише формальною перевіркою складу сім’ї та робить висновок, що наявність брата чи сестри автоматично виключає можливість звільнення військовослужбовця. При цьому фактичні життєві обставини, місце проживання інших членів сім’ї, їх можливість реально здійснювати постійний догляд та подані докази залишаються поза увагою. Такий підхід суперечить принципам повного та всебічного розгляду документів, адже кожна справа повинна оцінюватися індивідуально з урахуванням конкретних обставин.
Саме з такою ситуацією до нас звернувся військовослужбовець, який проходив військову службу з початку повномасштабного вторгнення. Його мати є особою похилого віку, має ІІ групу інвалідності та відповідно до медичних документів потребує постійного стороннього догляду на непрофесійній основі. Крім того, батько клієнта також є особою похилого віку та має ІІ групу інвалідності, що істотно ускладнює можливість забезпечення необхідного догляду в сім’ї.
Особливістю цієї справи було те, що у клієнта є сестра. Саме ця обставина створювала значний ризик отримання відмови у звільненні. Водночас сестра вже багато років постійно проживає за межами України, має посвідку на постійне проживання в іншій державі та офіційно працевлаштована за кордоном. Фактично вона не могла здійснювати щоденний постійний догляд за батьками, а тому цей обов’язок міг виконувати виключно наш клієнт. Ми одразу попередили його про можливі складнощі та перспективу судового спору, однак після аналізу всіх доказів дійшли висновку, що право на звільнення можливо успішно захистити.
Нормативне підґрунтя
Право військовослужбовця на звільнення з військової служби у зв’язку з необхідністю здійснення догляду за одним з батьків з інвалідністю І або ІІ групи передбачене підпунктом «г» пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».
Ключовою умовою для звільнення є не лише наявність І або ІІ групи інвалідності, а й підтвердження факту відсутності інших осіб, які можуть здійснювати необхідний догляд.
Дії адвоката та результат
- Першочергово нами було організовано отримання акту встановлення факту здійснення догляду (акту сімейного стану військовослужбовця), який підтверджував фактичні обставини сім’ї. Паралельно було зібрано повний пакет документів щодо стану здоров’я обох батьків, документально підтверджено встановлення їм ІІ групи інвалідності, а також наявність медичних висновків про потребу матері у постійному сторонньому догляді.
- Окрему увагу було приділено доказам, які підтверджували неможливість сестри здійснювати догляд. Ми підготували документи, що підтверджували її тривале проживання за межами України, наявність посвідки на постійне проживання та офіційного працевлаштування за кордоном. Саме ці докази мали принципове значення, оскільки вони спростовували формальне твердження про можливість здійснення догляду іншою дитиною.
- Далі нами було підготовлено юридично обґрунтований рапорт про звільнення з військової служби із детальним посиланням на законодавство та всі наявні докази. Одночасно були направлені відповідні звернення до ОК «Схід» та адвокатські запити з метою забезпечення повного та об’єктивного розгляду документів.
- Попри це командування відмовило у звільненні, фактично застосувавши надмірно формальний підхід до оцінки обставин справи. При прийнятті рішення не було належним чином враховано реальну неможливість сестри здійснювати постійний догляд, хоча всі необхідні підтверджуючі документи були надані.
- Після отримання відмови нами було підготовлено адміністративний позов до суду. У позовній заяві ми детально обґрунтували незаконність прийнятого рішення, наголосили на неповному дослідженні доказів та надмірному формалізмі відповідача. Окремо було доведено, що сама по собі наявність сестри не може автоматично бути підставою для відмови у звільненні, якщо вона об’єктивно не має можливості здійснювати постійний догляд через постійне проживання та роботу за межами України.
За результатами судового розгляду Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 22 грудня 2025 року у справі № 280/9256/25 повністю задовольнив наші позовні вимоги. Суд погодився з нашими доводами про необхідність оцінки фактичних сімейних обставин, визнав протиправним формальний підхід при розгляді рапорту та підтвердив право військовослужбовця на звільнення.
Аргументи суду
- Чоловік належним чином підтвердив наявність законної підстави для звільнення. Суд встановив, що мати військовослужбовця є особою з інвалідністю ІІ групи та відповідно до медичного висновку потребує постійного стороннього догляду на непрофесійній основі. Крім того, батько також є особою з інвалідністю ІІ групи.
- Командування військової частини не врахувало всі істотні обставини справи. Під час розгляду рапорту було проігноровано докази того, що сестра та племінниця військовослужбовця тривалий час проживають за межами України, а тому фактично не можуть здійснювати постійний догляд за матір’ю.
- Сам факт наявності інших родичів не є безумовною підставою для відмови у звільненні. Суд зазначив, що вирішальне значення має не формальна наявність членів сім’ї першого або другого ступеня споріднення, а їх реальна можливість забезпечувати постійний догляд за особою, яка цього потребує.
- При вирішенні спору суд застосував правову позицію Верховного Суду. Суд послався на постанову Верховного Суду від 07.05.2025 у справі №420/30227/24, відповідно до якої поняття «відсутність інших членів сім’ї» слід тлумачити не формально, а з урахуванням фактичної можливості таких осіб здійснювати постійний догляд. Якщо родичі юридично існують, але об’єктивно не можуть виконувати цей обов’язок (зокрема через постійне проживання за кордоном), вони вважаються відсутніми у розумінні статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».
- Відмова військової частини ґрунтувалася на надмірно формальному підході. Суд встановив, що відповідач фактично обмежився лише констатацією наявності сестри та онуки, не здійснивши належної оцінки поданих доказів щодо їх фактичного місця проживання та неможливості здійснювати догляд. Такий підхід не відповідає вимогам законності, обґрунтованості та повноти розгляду звернення.
Процес та документи, які потрібні для звільнення зі служби на підставі інвалідності матері
Основні етапи оформлення звільнення
- Отримання документів, що підтверджують інвалідність. Це може бути:
- довідка до акта огляду МСЕК, видана до 01.01.2025 року;
- витяг із рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;
- інші документи, що підтверджують встановлення І або ІІ групи інвалідності.
- Підтвердження родинних відносин. Для цього подаються:
- свідоцтво про народження військовослужбовця;
- документи про зміну прізвища (за необхідності);
- паспортні дані матері та сина.
- Отримання акту перевірки сімейного стану. Саме цей документ у більшості випадків є ключовим доказом того, що інших осіб, які можуть здійснювати догляд, немає. Для його отримання зазвичай подається відповідна заява до ТЦК та СП.
- Підготовка та подання рапорту на звільнення. У рапорті необхідно:
- послатися на відповідну підставу звільнення;
- описати сімейні обставини;
- зазначити необхідність здійснення догляду;
- додати всі підтверджуючі документи.
- Розгляд документів командуванням та кадровими органами. Після перевірки документів приймається рішення щодо звільнення військовослужбовця зі служби.
Документи, які зазвичай необхідні
- Рапорт про звільнення.
- Копія паспорта військовослужбовця.
- Свідоцтво про народження військовослужбовця.
- Документи про інвалідність (І або ІІ група).
- Акт перевірки сімейного стану.
- Документи про склад сім’ї та місце проживання (за необхідності).
- Документи, що підтверджують відсутність інших осіб, які можуть здійснювати догляд.
З якими проблемами стикаються клієнти
На практиці військовослужбовці, які мають право на звільнення у зв’язку з необхідністю догляду за батьками з інвалідністю, часто стикаються з формальним підходом під час розгляду рапортів. Найпоширенішими проблемами є:
- відмова у звільненні через сам факт наявності брата або сестри, без з’ясування, чи можуть вони фактично здійснювати постійний догляд;
- ігнорування доказів про проживання інших членів сім’ї за кордоном, їх офіційне працевлаштування або інші обставини, які об’єктивно унеможливлюють догляд;
- неповне дослідження поданих документів та формальне посилання лише на акт сімейного стану без оцінки інших доказів;
- неправильне тлумачення статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», коли командування вважає достатньою лише юридичну наявність інших родичів;
- вимога надати документи, які не передбачені законодавством, або покладення на військовослужбовця обов’язку доводити обставини, що не є необхідними для підтвердження права на звільнення;
- затягування розгляду рапорту та безпідставні відмови, які змушують військовослужбовців захищати своє право вже у судовому порядку.
Саме тому у подібних справах вирішальне значення має не лише наявність законної підстави для звільнення, а й правильно сформована доказова база та юридично обґрунтована позиція, яка дозволяє довести фактичні сімейні обставини навіть у разі відмови командування.
Чому варто звернутись до адвоката?
У справах щодо звільнення з військової служби у зв’язку з необхідністю догляду за родичем з інвалідністю ІІ групи ключову роль відіграє не лише наявність підстав для звільнення, а й правильне документальне підтвердження цих підстав. Саме на етапі збору та оформлення документів виникає більшість відмов і затримок.
- По-перше, адвокат проводить комплексний аналіз сімейної ситуації та визначає, чи дійсно наявні законні підстави для звільнення. На практиці часто виникають питання щодо наявності інших родичів, місця їх проживання, можливості здійснення ними догляду та достатності доказів для підтвердження цих обставин.
- По-друге, адвокат забезпечує правильне формування доказової бази. Важливо не лише надати документи про інвалідність, а й підтвердити відсутність інших осіб, які можуть здійснювати догляд. Саме через недостатність або неналежне оформлення таких доказів військовослужбовці найчастіше отримують відмови.
- По-третє, особливе значення має отримання акту перевірки сімейного стану. На практиці ТЦК та СП нерідко затягують проведення перевірки або не вживають необхідних заходів для оформлення акту. Адвокат готує відповідні заяви, звернення та адвокатські запити, контролюючи процес на кожному етапі.
- По-четверте, адвокат правильно оформлює рапорт на звільнення та весь пакет супровідних документів. Це дозволяє уникнути типових помилок, які використовуються як формальні підстави для повернення документів або відмови у розгляді.
Крім того, юридичний супровід дозволяє оперативно реагувати на незаконні дії чи бездіяльність посадових осіб. У разі затягування розгляду документів, ігнорування звернень або неправомірної відмови адвокат може застосовувати додаткові правові механізми захисту прав військовослужбовця.
Відгуки клієнтів
Клієнти про ЮК “ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ”
