legalposition.clients24@gmail.com 
Військове право
Питання правового статусу військовослужбовців, які зникли безвісти під час виконання бойових завдань, є однією з найскладніших категорій справ у сучасній юридичній практиці України. Статус «зниклий безвісти за особливих обставин» залишає родину у стані правової невизначеності, що впливає на можливість отримання соціальних виплат, оформлення спадщини та реалізацію інших цивільних прав. Згідно з нормами Цивільного кодексу України, особа може бути оголошена померлою, якщо вона зникла безвісти у зв’язку з воєнними діями та після закінчення встановлених законом строків або за наявності доказів, що дають підстави припускати загибель.
До нашої компанії звернулася дружина військовослужбовця. 16 квітня 2023 року під час безпосередньої участі у бойових діях у зоні активного збройного конфлікту зв’язок із ним було втрачено, і він офіційно набув статусу зниклого безвісти. Основною метою клієнтки було ініціювання процедури оголошення чоловіка померлим для врегулювання правових наслідків, що виникають у зв’язку з його вірогідною загибеллю.
Хто з членів сім’ї має право на виплату?
У разі загибелі військовослужбовця під час дії воєнного стану його сім’я має право на одноразову грошову допомогу у розмірі 15 000 000 грн. Такий розмір передбачений постановою КМУ №168 та Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Першочергове значення має особисте розпорядження військовослужбовця. Якщо військовослужбовець за життя визначив, кому саме і в яких частках має бути виплачена допомога, виплата здійснюється відповідно до такого розпорядження.
Якщо особистого розпорядження немає або воно охоплює не всю суму допомоги, право на отримання виплати у рівних частках мають:
- діти загиблого, у тому числі усиновлені, діти, зачаті за життя та народжені після смерті, а також діти, щодо яких загиблий був позбавлений батьківських прав;
- вдова або вдівець;
- батьки або усиновлювачі, якщо вони не були позбавлені батьківських прав або їхні права були поновлені;
- внуки загиблого, якщо на момент його загибелі їхні батьки вже померли;
- особа, яка проживала із загиблим однією сім’єю без реєстрації шлюбу, але лише за умови встановлення цього факту судом;
- утриманці загиблого, визначені відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби.
Дії адвоката та результат
Робота адвоката у цій справі була зосереджена на формуванні беззаперечної доказової бази, здатної переконати суд у неможливості перебування особи в живих або у полоні. Процес складався з наступних етапів:
- Збір інформації через адвокатські запити. Ми підготували та направили серію запитів до відповідних органів (ТЦК та СП, військової частини, уповноважених з розшуку). Метою було отримати офіційне підтвердження або спростування відомостей про перебування військовослужбовця в полоні. Отримані відповіді підтвердили відсутність офіційних даних про полон або відоме місцеперебування особи.
- Витребування акту службового розслідування. Це ключовий доказ у подібних справах. В акті було детально задокументовано обставини зникнення, умови проведення бойової операції та, що найважливіше, зібрано пояснення свідків (побратимів), які безпосередньо бачили обставини події. Ці свідчення дали юридичні підстави припускати загибель у ході оборонних дій у зоні активних зіткнень.
- Судове представництво. Після систематизації доказів було підготовлено та подано до суду заяву про оголошення особи померлою із залученням заінтересованих осіб. Адвокат брав особисту участь у неодноразових судових засіданнях, надаючи правові обґрунтування та пояснюючи зміст наданих доказів. Важливо було довести суду, що з урахуванням характеру бойових дій та наявних фактів, виключення особи зі списків живих є єдино можливим юридичним кроком.
Завдяки професіоналізму та системному підходу до збору доказів, суд прийняв аргументи сторони захисту. Результатом розгляду справи стало рішення суду про оголошення військового померлим. Суд погодився з наведеною доказовою базою та визначив днем смерті 16 квітня 2023 року — фактичну дату його зникнення під час виконання бойового завдання.
Дане рішення дозволило дружині військовослужбовця отримати правову визначеність, ініціювати процедури соціального захисту родини та розпочати оформлення відповідних державних виплат, передбачених чинним законодавством України для сімей загиблих захисників.
Аргументи суду
Розглядаючи заяву, суд виходив із того, що справа про оголошення особи померлою розглядається в порядку окремого провадження. У цій категорії справ суд не встановлює беззаперечний факт смерті, як це відбувається у справах про встановлення факту смерті. Натомість він оцінює сукупність доказів, які дають підстави для вірогідного припущення загибелі особи.
Суд застосував положення статті 46 Цивільного кодексу України. Відповідно до цієї норми особа, яка зникла безвісти у зв’язку з воєнними діями або за обставин, що загрожували її життю, може бути оголошена померлою. У таких випадках днем смерті може бути визначений день її вірогідної загибелі, а не дата набрання рішенням суду законної сили.
Ключовими для суду стали такі обставини:
- військовослужбовець проходив службу у військовій частині та виконував бойове завдання в районі активних бойових дій поблизу Бахмута;
- факт зникнення безвісти 16 квітня 2023 року був офіційно підтверджений сповіщенням ТЦК та СП;
- за фактом зникнення військова частина провела службове розслідування;
- з витягу з акта службового розслідування вбачається, що під час активних штурмових дій у будівлю, де перебував військовослужбовець разом з іншими бійцями, влучили кілька артилерійських снарядів;
- після руйнування будівлі та подальшого щільного ворожого обстрілу доступ до місця події був неможливим, а жоден із військовослужбовців, які там перебували, не повернувся;
- військовослужбовця внесено до Реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин;
- уповноважений підрозділ МВС підтвердив, що розшукові заходи не дали результату, а місцезнаходження особи не встановлено;
- від дня зникнення минуло понад два роки, при цьому будь-які відомості, які б свідчили про перебування військовослужбовця серед живих, у полоні або в іншому встановленому місці, були відсутні.
Оцінивши докази в сукупності, суд визнав доведеним, що військовослужбовець зник під час виконання бойового завдання за обставин, які об’єктивно загрожували його життю та давали достатні підстави припускати загибель. Саме тому заяву було задоволено, а днем смерті визначено 16 квітня 2023 року — дату зникнення під час бойових дій.
Умови та порядок виплати
Одноразова грошова допомога у розмірі 15 млн грн виплачується у разі загибелі військовослужбовця під час дії воєнного стану, а також у разі смерті внаслідок поранення, контузії, травми або каліцтва, отриманих у період воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони. За постановою №168 така смерть має настати не пізніше ніж через один рік після відповідного поранення, травми, контузії або каліцтва.
Право на допомогу реалізується шляхом подання заяви та документів. Кожна повнолітня особа, яка має право на виплату, подає окрему заяву. Якщо серед отримувачів є малолітні або неповнолітні діти, заяву від їхнього імені подає інший з батьків, опікун або піклувальник.
Заява та документи подаються, як правило, через районний або міський ТЦК та СП. Після формування пакета документів матеріали передаються для прийняття рішення про призначення допомоги. Виплата здійснюється на банківський рахунок отримувача. За роз’ясненням Міноборони, обласний або Київський міський ТЦК та СП здійснює виплату не пізніше 5 робочих днів після отримання відповідних бюджетних асигнувань.
Особи, які мають право на отримання допомоги, можуть реалізувати це право протягом трьох років. Днем виникнення права є дата смерті, зазначена у свідоцтві про смерть.
Якщо один із отримувачів відмовляється від допомоги або не звертається за нею у встановлений трирічний строк, його частка розподіляється між іншими особами, які мають право на виплату. Відмова від отримання допомоги оформлюється заявою, справжність підпису на якій має бути нотаріально засвідчена. Водночас відмова від імені малолітніх, неповнолітніх дітей, недієздатних осіб або осіб з обмеженою цивільною дієздатністю не допускається.
Документи для отримання виплати
Для отримання одноразової грошової допомоги члени сім’ї загиблого мають підготувати пакет документів, який підтверджує сам факт загибелі, причинний зв’язок смерті з проходженням військової служби, родинний зв’язок із загиблим та право конкретної особи на частку виплати.
До основних документів належать:
- заява кожного повнолітнього отримувача про призначення та виплату одноразової грошової допомоги;
- паспорт заявника;
- реєстраційний номер облікової картки платника податків;
- свідоцтво про смерть військовослужбовця;
- лікарське свідоцтво про смерть із зазначенням обставин загибелі або смерті;
- наказ про виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини;
- документи, які підтверджують родинний зв’язок із загиблим: свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження, рішення суду про встановлення факту проживання однією сім’єю без шлюбу, документи про усиновлення тощо;
- постанова ВЛК про причинний зв’язок загибелі або смерті;
- банківські реквізити заявника для перерахування коштів;
- документи законного представника, опікуна або піклувальника — якщо заява подається в інтересах дитини або недієздатної особи;
- документи, що підтверджують непрацездатність або перебування на утриманні, якщо право на виплату обґрунтовується саме цими підставами.
Окремі документи формуються військовою частиною та передаються до ТЦК та СП у межах службової процедури. Однак на практиці членам сім’ї варто контролювати наявність цих документів у справі, оскільки саме неповний пакет документів або неправильне формулювання причинного зв’язку часто стає підставою для затягування або відмови у виплаті.
Важливо!
Ключове значення для отримання 15 млн грн має не лише факт смерті військовослужбовця, а й правильне документальне підтвердження того, що загибель або смерть пов’язана з виконанням обов’язків військової служби, захистом Батьківщини, участю у бойових діях або забезпеченням заходів оборони.
- Особливу увагу необхідно звернути на постанову ВЛК про причинний зв’язок. У ній має бути коректно визначено, що поранення, травма, контузія, каліцтво або смерть пов’язані із захистом Батьківщини чи виконанням обов’язків військової служби. Неправильне або нечітке формулювання у постанові ВЛК може призвести до того, що сім’ї буде призначено не 15 млн грн, а інший, значно менший вид допомоги, або у виплаті буде відмовлено.
- Також важливо перевірити наказ про виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини, лікарське свідоцтво про смерть, довідку про обставини загибелі та інші документи, які підтверджують зв’язок смерті з військовою службою. Усі ці документи мають узгоджуватися між собою та не містити суперечностей щодо дати, місця, обставин і причин загибелі.
- Якщо військовослужбовець склав особисте розпорядження, допомога розподіляється відповідно до нього. Якщо такого розпорядження немає, виплата здійснюється між особами, визначеними законом, у рівних частках. При цьому малолітні та неповнолітні діти, непрацездатні діти, непрацездатна вдова або вдівець і непрацездатні батьки мають гарантоване право на частку допомоги незалежно від змісту особистого розпорядження.
- У разі відмови у виплаті, затягування розгляду документів, неправильного визначення причинного зв’язку або спору між членами сім’ї рішення відповідного органу може бути оскаржене. Закон прямо передбачає можливість оскарження рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги.
З якими проблемами до нас найчастіше звертаються?
У справах про оголошення військовослужбовця померлим родини зазвичай стикаються не лише з тяжкими особистими обставинами, а й із правовою невизначеністю. Статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, сам по собі не прирівнюється до факту смерті та не завжди дозволяє повною мірою реалізувати права членів сім’ї. Найчастіше клієнти звертаються до нас із такими питаннями.
- Відсутність інформації про долю військовослужбовця. Родина має лише сповіщення про зникнення безвісти, але не отримує подальших відомостей від військової частини, ТЦК та СП, органів розшуку або інших уповноважених органів. У таких ситуаціях важливо належно витребувати документи та з’ясувати, які розшукові заходи вже проведено.
- Відсутність або неповнота документів про обставини зникнення. Для звернення до суду недостатньо самого факту зникнення. Потрібно підтвердити, за яких саме обставин це сталося: участь у бойових діях, місце та дата події, характер обстрілу, неможливість евакуації, пояснення свідків. Одним із ключових доказів у таких справах є акт або витяг з акта службового розслідування військової частини.
- Невизначеність щодо можливого полону або місцеперебування особи. Суд має оцінити, чи існують дані, що військовослужбовець може перебувати в полоні, лікуванні, евакуації або в іншому місці. Тому родини часто потребують допомоги в отриманні офіційних відповідей уповноважених органів щодо результатів розшуку та відсутності встановленого місця перебування особи.
- Нерозуміння строків звернення до суду. Поширеною помилкою є переконання, що для оголошення особи померлою завжди потрібно чекати три роки. Якщо військовослужбовець зник за обставин, які загрожували життю, або у зв’язку з воєнними діями, застосовуються спеціальні правила статті 46 Цивільного кодексу України. Водночас саме наявність належних доказів вірогідної загибелі є визначальною для перспективи справи.
- Необхідність визначити день вірогідної смерті. Для сім’ї важливе значення має не лише саме рішення про оголошення особи померлою, а й дата смерті, визначена судом. Вона впливає на відкриття спадщини, оформлення соціальних гарантій та інші юридичні наслідки. За наявності доказів загибелі під час бойових дій суд може визначити днем смерті дату зникнення або іншу дату вірогідної загибелі.
- Проблеми із залученням заінтересованих осіб. У справі необхідно правильно визначити осіб, права чи інтереси яких може зачепити судове рішення: членів сім’ї, можливих спадкоємців, органи державної влади та військову частину. Неправильне визначення складу учасників справи може ускладнити або затягнути розгляд.
- Потреба реалізувати права сім’ї після рішення суду. Оголошення військовослужбовця померлим створює юридичні наслідки, прирівняні до смерті особи. Це необхідно, зокрема, для оформлення спадкових прав, вирішення питань соціального захисту та звернення щодо передбачених законодавством виплат. Водночас кожна процедура має власний порядок, перелік документів і строки.
Рекомендації військового адвоката
Справи про оголошення військовослужбовця померлим є надзвичайно чутливими та складними. Щоб забезпечити позитивний результат у суді та уникнути повернення заяви або затягування розгляду, я рекомендую дотримуватися наступних кроків:
- Не чекайте завершення загальних строків. Якщо боєць зник під час бойової операції за обставин, що прямо загрожували життю (обстріл, руйнування будівлі, штурм), закон дозволяє ініціювати процедуру раніше загальноприйнятих строків. Вирішальним є не кількість відпрацьованих днів, а якість зібраних доказів вірогідної загибелі.
- Витребуйте результати службового розслідування. Це найважливіший документ. Саме в ньому мають бути зафіксовані свідчення побратимів, координати місця події та опис обставин (наприклад, характер артилерійського обстрілу). Якщо військова частина не надає ці відомості родичам, адвокат може отримати їх через офіційний запит.
- Офіційно підтвердіть відсутність інформації про полон. Суд обов’язково перевіряє, чи не перебуває особа в полоні. Отримайте офіційні відповіді від Національного інформаційного бюро, Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та МВС. Відсутність даних про полон у поєднанні з актом розслідування є вагомим аргументом на користь версії про загибель.
- Правильно визначайте день смерті. Просіть суд встановити днем смерті саме дату фактичної події (зникнення), як це було зроблено у справі Віктора Трусова. Це важливо для коректного обрахунку строків відкриття спадщини та отримання соціальних виплат від держави.
- Максимально залучайте свідків. Якщо є можливість зв’язатися з побратимами, які були на місці події, їхні письмові свідчення або участь у засіданні можуть стати вирішальним фактором. Свідчення очевидця (як у нашому кейсі — солдата Вантуха) мають для суду більшу вагу, ніж будь-яка довідка.
- Враховуйте інтереси всіх членів сім’ї. Переконайтеся, що до справи залучені всі заінтересовані особи (батьки, діти, інші спадкоємці). Це дозволить уникнути оскарження рішення в майбутньому. Якщо хтось із родичів уже помер, обов’язково надайте суду свідоцтва про смерть, щоб зняти питання про їх залучення.
- Дійте послідовно. Оголошення померлим — це лише перший крок. Заздалегідь проконсультуйтеся щодо подальших дій: звернення до РАЦС для отримання свідоцтва про смерть на підставі рішення суду та подання документів до ТЦК та СП для оформлення допомоги.
Пам’ятайте: юридична фіксація статусу загиблого захисника — це не лише про виплати чи спадщину. Це шлях до правової визначеності сім’ї та належного вшанування пам’яті героя на державному рівні. Професійна підготовка документів на початковому етапі — це 90% успіху в суді.
Відгуки клієнтів
Клієнти про ЮК “ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ”
