Військове право
До компанії звернувся військовослужбовець, який потребував звільнення з військової служби у зв’язку з необхідністю виховання малолітньої дитини з інвалідністю. Правовою підставою було визначено підпункт «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», відповідно до якого військовослужбовець може бути звільнений у зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років за відсутності інших осіб, які зобов’язані її виховувати.
Такі справи є юридично складними через необхідність доведення саме другої умови — відсутності інших осіб, зобов’язаних виховувати дитину. Сам факт наявності у дитини інвалідності не є достатньою підставою для звільнення. Військова частина оцінює, чи існує інший з батьків або інша особа, яка відповідно до закону має обов’язок щодо виховання дитини та фактично може його реалізовувати.

Сім’я клієнта складалася з нього, його малолітнього сина 2019 року народження, який має інвалідність, та дружини — біологічної матері дитини. Формально мати не була позбавлена батьківських прав, не визнана безвісно відсутньою чи померлою та не відбувала покарання у місцях позбавлення волі. Водночас вона перебувала на довгостроковому лікуванні та через свій стан здоров’я не могла забезпечувати належне виховання, догляд і матеріальне утримання дитини.
Дії адвоката та результат
- Адвокатом було підготовлено рапорт про звільнення з військової служби, супровідний лист і пакет доказів, який підтверджував наявність передбачених законом сімейних обставин. Після подання рапорту також було направлено неодноразові адвокатські запити щодо стану та результатів його розгляду, що дозволило контролювати проходження документів у військовій частині.
- Основною проблемою було те, що клієнт не мав стандартних документів, прямо передбачених додатком 19 до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України. Зокрема, він не міг надати свідоцтво про смерть матері, судове рішення про позбавлення її батьківських прав, визнання безвісно відсутньою або вирок суду про відбування нею покарання.
- Для належного обґрунтування фактичної відсутності іншої особи, здатної здійснювати виховання дитини, до рапорту було долучено висновок лікарсько-консультативної комісії. З цього документа вбачається, що мати дитини перебуває на довгостроковому лікуванні та у зв’язку з діагнозом «генералізований тривожний розлад із панічними ознаками» не має фізичної й матеріальної можливості виконувати батьківські обов’язки щодо малолітнього сина.
- Було акцентовано, що для застосування норми має значення не лише формальне існування другого з батьків, а й його реальна можливість виконувати обов’язок з виховання дитини. Подані докази підтвердили, що клієнт фактично є єдиною особою, яка може забезпечити дитині постійний догляд, виховання та необхідну підтримку.
За результатами розгляду рапорту командир військової частини видав наказ про звільнення клієнта з військової служби у зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років за відсутності інших осіб, які зобов’язані її виховувати.

Норма закону
Відповідно до ст. 26, ч. 4, п. 2, пп. «г» Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів у особливий період, звільняються з військової служби на підставі виховання дитини з інвалідністю віком до 18 років у разі відсутності інших осіб, які зобов’язані її виховувати.
- Ця стаття закону передбачає можливість звільнення військовослужбовця під час воєнного стану, якщо він самостійно виховує дитину з інвалідністю віком до 18 років. Головною умовою є не лише наявність інвалідності у дитини, а й документальне підтвердження того, що крім військового, немає інших осіб (передусім другого з батьків), які за законом зобов’язані її виховувати.
- Для застосування цієї норми необхідно довести «відсутність іншої особи» через офіційні документи: свідоцтво про смерть матері/батька, рішення суду про позбавлення батьківських прав, визнання особи безвісно відсутньою або рішення суду про встановлення факту самостійного виховання дитини. Якщо мати/батько дитини живі та мають батьківські права, звільнитися за цією підставою буде юридично складно, оскільки обов’язок виховання формально зберігається за обома батьками.
Які документи необхідно підготувати для звільнення?
- Медичний висновок про дитину з інвалідністю віком до 18 років за формою, затвердженою МОЗ або індивідуальну програму реабілітації дитини з інвалідністю, видану ЛКК лікувально-профілактичного закладу;
- Свідоцтво про народження дитини із зазначенням батьківства військовозобов’язаного;
- Докази відсутності інших осіб, які зобов’язані піклуватись про дитину;
- Військово-обліковий документ заявника;
- Паспорт дитини (за наявності);
- ІПН та паспорт військовозобов’язаного.
Проблеми, з якими до нас найчастіше звертаються
- Відсутність стандартних підтвердних документів. Військовослужбовець не має свідоцтва про смерть другого з батьків, рішення суду про позбавлення його батьківських прав, визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим.
- Другий з батьків формально є, але фактично не може виховувати дитину. Наприклад, мати або батько проходить тривале лікування, має стан здоров’я, який унеможливлює догляд за дитиною, не проживає з нею або не бере участі в її забезпеченні.
- Неправильно оформлений чи недостатньо обґрунтований рапорт. У рапорті не зазначено повну правову підставу звільнення, не описано фактичні обставини самостійного виховання або не додано необхідні докази.
- Неповний пакет документів. До рапорту додають лише свідоцтво про народження та документи про інвалідність дитини, але не підтверджують відсутність іншої особи, яка має обов’язок її виховувати.
- Ігнорування або затягування розгляду рапорту. Документи тривалий час не передаються по команді, військовослужбовець не отримує відповіді щодо розгляду або не має інформації про стан свого звернення.
- Відмова у звільненні через формальне існування другого з батьків. Командування може посилатися на те, що мати чи батько дитини не позбавлені батьківських прав, навіть якщо вони об’єктивно не здатні забезпечити виховання та догляд.
- Потреба довести фактичне самостійне виховання дитини. Необхідно зібрати медичні документи, довідки, докази проживання та догляду за дитиною, а в окремих випадках — звернутися до суду для встановлення юридично значущого факту.
Чому варто звертатися до адвоката у таких випадках?
У справах щодо оформлення відстрочки ключове значення має не лише наявність підстав, а й правильна реалізація права Справи про звільнення з військової служби у зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю потребують не лише подання рапорту, а й правильного юридичного обґрунтування сімейних обставин. На практиці найбільш складним є підтвердження відсутності інших осіб, які зобов’язані виховувати дитину. Якщо другий з батьків формально має батьківські права, але через стан здоров’я чи інші об’єктивні причини не може здійснювати догляд, ці обставини необхідно належно сформулювати та підтвердити доказами.
Адвокат допомагає визначити належну правову підставу, оцінити наявні документи та встановити, яких доказів бракує саме у конкретній ситуації. Це може включати медичні висновки, документи про тривале лікування, докази фактичного догляду за дитиною, звернення до органів влади або, за потреби, підготовку документів для суду. Важливо не просто додати документи до рапорту, а пояснити їхній зв’язок із законною підставою для звільнення.
Крім підготовки рапорту та супровідних матеріалів, адвокат контролює його рух по команді, надсилає адвокатські запити щодо результатів розгляду та, у разі необґрунтованої відмови чи бездіяльності, формує подальшу правову стратегію захисту. Це підвищує ймовірність того, що командування отримає повний і належно оформлений пакет документів та зможе прийняти рішення з урахуванням фактичних обставин сім’ї.
Відгуки клієнтів
Клієнти про ЮК “ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ”