Військове право
Переведення військовослужбовця з бойової частини до іншої військової частини, зокрема тилової, є процедурою, яка потребує належного документального оформлення та погодження відповідних посадових осіб. На практиці військовослужбовці можуть стикатися з тривалим розглядом рапортів, відсутністю інформації про рух документів, неможливістю отримати копію рішення або відсутністю будь-якого офіційного повідомлення про результати розгляду.
Окремим способом ініціювання переведення є наявність відношення — документа, що підтверджує готовність іншої військової частини прийняти військовослужбовця для подальшого проходження служби на визначеній посаді. Водночас саме по собі відношення не означає автоматичного переведення. Для завершення процедури необхідно, щоб рапорт був належним чином розглянутий, а рішення оформлено уповноваженими органами військового управління.

До нас звернувся військовослужбовець, який потребував допомоги у з’ясуванні причин тривалого розгляду його рапорту про переведення. Також були відсутні документи, які підтверджували б прийняття відповідного рішення або подальший рух рапорту.
Клієнт мав відношення до іншої військової частини та прагнув продовжити службу в тиловому підрозділі. Основною проблемою стала відсутність належної комунікації та неможливість зрозуміти, на якому етапі перебуває процедура переведення.
Підстави для переведення військовослужбовця
Право військовослужбовця на переведення до іншої військової частини прямо передбачене законодавством та реалізується через визначену процедуру, зокрема шляхом подання рапорту і погодження відповідними органами військового управління. Важливо розуміти, що переведення — це не “дозвіл командування”, а реалізація суб’єктивного права військовослужбовця, за наявності законних підстав.
До основних підстав для переведення належать:
- службова необхідність, у тому числі потреби комплектування інших підрозділів;
- стан здоров’я, коли подальше проходження служби у конкретній частині є ускладненим або неможливим;
- сімейні обставини, що потребують зміни місця служби;
- професійна спеціалізація та досвід, які доцільніше використовувати в іншому підрозділі.
Після того як Генеральний штаб ЗСУ офіційно погодив переведення, командування військової частини втрачає будь-яке право на власний розсуд “не виконувати” або “відкладати” таке рішення. Розпорядження Генштабу є обов’язковим для виконання, а його ігнорування є грубим порушенням військової дисципліни та прав військовослужбовця.
Для переведення необхідно отримати рекомендаційний лист («відношення») від частини, куди військовослужбовець хоче перевестись, підготувати рапорт і правильно обґрунтувати підставу — зміну стану здоров’я або сімейні обставини. Будь-яка помилка в документах або неправильно оформлений рапорт можуть стати причиною відмови.
Наші дії та результат
- Для з’ясування обставин адвокатом було підготовлено та направлено адвокатський запит до військової частини, у якій проходив службу клієнт. У запиті порушувалися питання щодо отримання, реєстрації та розгляду рапорту від 20 листопада 2025 року, а також щодо подальшого руху документів про переведення.
- Оскільки отриманої інформації було недостатньо для повного вирішення питання, адвокатські запити послідовно направлялися також до корпусу та Генерального штабу Збройних Сил України. Це дозволило перевірити проходження документів на різних рівнях і привернути увагу уповноважених органів до необхідності розгляду питання клієнта.
У результаті вжитих заходів менш ніж за місяць військовослужбовця було переведено з бойової до тилової військової частини відповідно до наявного відношення. Таким чином, вдалося забезпечити практичне вирішення питання, яке тривалий час залишалося без належної відповіді.

Проблеми та труднощі під час переведення
Процедура переведення військовослужбовця до іншої частини або на іншу посаду нерідко супроводжується низкою практичних перешкод, бюрократичних затримок та правової невизначеності. Навіть за наявності прямого відношення від частини, яка готова прийняти бійця, процес може затягнутися або заблокуватися на різних рівнях командування.
1. Бездіяльність командування та ігнорування поданих рапортів
Найпоширенішою проблемою є фактичне залишення рапорту без розгляду. Військовослужбовець подає документи, проте не отримує жодної офіційної відповіді — ані погодження, ані письмової вмотивованої відмови. Через відсутність відмітки про реєстрацію або втрату документа в стройовій частині довести сам факт подання стає вкрай складно.
2. Блокування переведення через «дискреційні повноваження» командира
Командир частини, де наразі проходить службу військовий, нерідко відмовляє у погодженні переведення, посилаючись на службову необхідність, кадровий некомплект або виконання бойових завдань. Усна відмова не має юридичної сили, але зупиняє подальший рух документів, залишаючи військовослужбовця без можливості оскаржити рішення.
3. «Зависання» документів на проміжних рівнях військового управління
Погодження переведення між різними родами військ, оперативними командуваннями чи корпусами потребує затвердження вищими штабами, аж до Генерального штабу ЗСУ. На кожній із цих ланок справа може зупинитися без повідомлення військовослужбовця про причини затримки.
4. Обмежений строк дії відношення
Відношення з нової частини зазвичай має обмежений термін актуальності. Якщо процедура розгляду рапорту та його погодження затягується на місяці, запропонована посада в тиловій частині може бути укомплектована іншою особою, що змушує починати всю процедуру спочатку.
5. Неправильне юридичне оформлення пакету документів
Подання рапорту без належних додатків, відсутність засвідчених копій відношення чи помилки у формулюванні підстав для переміщення стають формальним приводом для повернення матеріалів без розгляду.
6. Відсутність каналів офіційного зворотного зв’язку
Військовослужбовець, особливо перебуваючи в районі ведення бойових дій, фактично позбавлений можливості щоденно контролювати канцелярію чи штаб. Усні запити часто ігноруються, а письмові звернення розглядаються з порушенням встановлених законодавством строків.
Саме в таких ситуаціях використання інструменту адвокатського запиту дозволяє офіційно зафіксувати факт подання рапорту, отримати точні дані щодо його вхідного номера і місцезнаходження справи, а також зобов’язати уповноважені органи надати процесуальне рішення.
Як діяти, якщо у переведенні відмовлено
Якщо командування відмовило у переведенні або фактично проігнорувало ваш рапорт, діяти потрібно послідовно. Перш за все необхідно отримати письмове підтвердження відмови — наказ або офіційну відповідь із зазначенням причин. Якщо командир повідомив про відмову усно, подайте окремий рапорт із вимогою надати письмове рішення. Це зобов’яже керівництво задокументувати свою позицію, що стане у пригоді для подальшого оскарження.
Якщо у військовослужбовця є підстави, а командир все одно відмовляє — така відмова є незаконною. У цьому випадку потрібно діяти рішуче:
- Письмова скарга до вищого командування (оперативне командування, командування виду військ або Міністерство оборони).
- До скарги додати: підтверджуючі для переведення документи, копію письмової відмови командира, обґрунтовану вимогу забезпечити переведення.
- Якщо реакції немає або вона суто формальна — подати позов до адміністративного суду з вимогою визнати дії/бездіяльність командира незаконними і зобов’язати провести переведення.
Чому варто звернутись до адвоката
У справах про переведення військовослужбовців юридичний супровід має вирішальне значення. Самостійні звернення, навіть за наявності погодження Генштабу, у більшості випадків не дають результату, оскільки військовослужбовець не має ефективних інструментів впливу на систему.
Звернутися до адвоката щодо переведення варто, якщо:
- рапорти на переведення подавались неодноразово, але командування їх ігнорує або відмовляє без пояснення причин;
- ВЛК встановила обмежену придатність до служби, і є підстави для переведення до частин забезпечення або тилових підрозділів;
- є підтверджені сімейні обставини — догляд за хворим родичем, неповнолітні діти, інші підстави, але невідомо, як правильно їх оформити для переведення;
- потрібно отримати «відношення» від іншої частини, але незрозуміло, як встановити контакт і які документи подавати;
- командування відмовило у переведенні і необхідно оскаржити це рішення через МОУ або в судовому порядку;
- планується переведення між різними відомствами — зі ЗСУ до НГУ або Прикордонної служби, де потрібне погодження двох відомств.
Важливо: підстава для переведення обов’язково має бути документально підтверджена — медичними довідками, документами про сімейні обставини або іншими офіційними матеріалами. Без правильно оформленого пакету документів навіть обґрунтований рапорт може бути відхилено.
Відгуки клієнтів
Клієнти про ЮК “ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ”