Актуальні новини

Стаття 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» визначає конкретні підстави для звільнення з військової служби. Це важливо, оскільки існує багато причин, чому особа не може залишатися в ЗСУ. Однак, через недостатню обізнаність військовослужбовців, процес звільнення часто затягується, а отримати необхідні документи буває вкрай складно.
Саме тому використовується чіткий алгоритм дій, щоб військові могли скористатись своїми правами.
Детально про всі підстави для звільнення ми написали тут
Відповідно до п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону:
Військовослужбовці звільняються з військової служби (під час дії воєнного стану), якщо військовослужбовці мають дитину (дітей) віком до 18 років і другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.
Які документи необхідно підготувати?
Для реалізації права на звільнення за сімейними обставинами з причини виховання та утримання дитини самим батьком (тобто без участі іншого з подружжя у житті дитини), потрібно підготувати наступний пакет документів:
- Паспорт військовослужбовця;
- Ідентифікаційний код військовослужбовця;
- Військовий квиток;
- Рапорт на звільнення;
- Свідоцтво про народження дитини/дітей, в якому повинно бути зазначено батьківство військовослужбовця;
- Один із документів, що підтверджує одноосібне виховання:
– Свідоцтво про смерть матері дитини/дітей;
– Рішення суду про оголошення матері дитини/дітей померлою або безвісно відсутньою;
– Довідка, що підтверджує перебування у місцях позбавлення волі одного з батьків дитини;
– Рішення суду про позбавлення матері батьківських прав або рішення суду про встановлення факту самостійного виховання дитини (судова практика є неоднозначною).
Варто додати, що в разі повторного одруження чоловіка, який є батьком-одинаком, вважатиметься, що він більше не здійснює самостійного виховання дитини, а отже, він може втрати право на звільнення з військової служби.

Зазначена підстава для звільнення передбачає доведення наступних фактів:
Відсутність другого із батьків внаслідок:
Смерті одного із них
Факт смерті може бути підтверджений – свідоцтвом про смерть або витягом із реєстру актів цивільного стану про смерть.
Позбавлення батьківських прав
Позбавлення батьківських прав відбувається лише за рішенням суду, якщо батько/мати:
- Не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
- Ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;
- Жорстоко поводяться з дитиною;
- Є хронічними алкоголіками або наркоманами;
- Вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
- Засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини (ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України).
Визнання зниклим безвісти або безвісно відсутнім
Спершу розберемося із поняттями: «зниклий безвісти» та «безвісно відсутній».
Зниклий безвісти – це фізична особа, стосовно якої немає відомостей про її місцеперебування на момент подання заявником заяви про її розшук (абз. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин»).
В розумінні підстави для звільнення з військової служби, слід тлумачити, як «Зниклий безвісти за особливих обставин».
Особа набуває статусу такої, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту внесення про неї відомостей, що містяться у заяві про факт зникнення, до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, у порядку, передбаченому цим Законом, та вважається такою, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту подання заявником заяви про факт зникнення особи. Заяву слід подавати до поліції за місцем проживанням.
Безвісно відсутньою є особа, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування. Безвісно відсутньою особу може визнати виключно суд. Підставою для звернення до суду щодо вирішення питання про визнання фізичної особи безвісно відсутньою, є строк не менше одного року, протягом якого відсутні будь-які відомості про таку особу. Обов’язковою підставою є відсутність відомостей про її місце перебування. Не може вирішуватися питання про визнання фізичної особи безвісно відсутньою, якщо особа хоча і відсутня, але є інформація про місце її перебування.
Оголошений померлим
Оголошувати особу померлою може виключно суд. Загальною підставою для вирішення питання про оголошення фізичної особи померлою є відсутність у місці її постійного проживання відомостей про місце її перебування протягом трьох років. Водночас є також спеціальні строки, які враховуються при розгляді справ про оголошення фізичної особи померлою – це шість місяців та два роки.
Шестимісячний строк передбачається для випадків, коли особа пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
Строк тривалістю у два роки встановлюється для фізичних осіб, які пропали безвісти у зв’язку з воєнними діями, причому незалежно від того, чи були вони безпосередніми учасниками таких подій.
Такий строк обчислюється після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій, збройних конфліктів. Моментом початку перебігу такого строку є момент закінчення строку, на який воєнний стан було введено.
Відбуває покарання у місцях позбавлення волі
Підставою виконання і відбування покарання є вирок суду, який набрав законної сили. Отже для підтвердження даного факту необхідно долучити примірник рішенням суду,яке набрало законної сили у якому зазначено, що особа засуджена до позбавлення волі.
Особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.

Покроковий план дій для звільнення
- Подання документів: Військовослужбовець подає рапорт і підготовлені документи до своєї військової частини або до відповідного військового комісаріату.
- Подача звернення до командування середньої ланки: Наприклад, командування ДШВ чи ВМС та звернення до МОУ.
- Розгляд документів: Документи перевіряються військовою частиною або військовим комісаріатом і передаються на розгляд компетентним органам.
- Прийняття рішення: Після перевірки документів компетентними органами приймається рішення про звільнення. У разі позитивного рішення видається наказ про звільнення.
- Оформлення звільнення: Після підписання наказу про звільнення військовослужбовця виключають з військового обліку, і він офіційно звільняється від виконання військових обов’язків.
Які проблемні питання можуть виникати під час процесу звільнення?
Нереєстрація / затягування розгляду рапорту командуванням
Іноді командування може затягувати реєстрацію рапорту на звільнення або навіть відмовитися від реєстрації. Це є порушенням законних прав військовослужбовця.
Законодавство передбачає, що всі подані рапорти мають бути офіційно зареєстровані у день подання. Відмова у реєстрації або невиправдане затягування розгляду рапорту вважається порушенням законодавства.
Шляхи вирішення цієї проблеми:
- Отримання підтвердження подачі: Важливо отримати підтвердження про те, що рапорт поданий і зареєстрований (це може бути копія рапорту з вхідним номером).
- Звернення до військової прокуратури: У разі відмови у реєстрації або затягування розгляду варто звернутися до військової прокуратури зі скаргою на дії командування.
- Оскарження в судовому порядку: Якщо проблема не вирішується, військовослужбовець може звернутися до адміністративного суду з позовом щодо примусу до виконання обов’язків командуванням.
- Звернення до вищого командування: Для уникнення затягування розгляду рапорту подаються звернення до вищестоящого командування, адвокатські запити та скарги.
Додаткові перевірки
Військові частини або комісаріати можуть здійснювати додаткові перевірки документів, що може затягнути процес звільнення.
Шляхи вирішення цієї проблеми:
- Вимога роз’яснення: Військовослужбовець має право вимагати пояснення причин додаткових перевірок та отримати відповідь у письмовій формі.
- Звернення до адвоката: Якщо затримки або додаткові перевірки є необґрунтованими, варто звернутися до юриста для допомоги у підготовці скарг або позовів.
Ці заходи можуть допомогти військовослужбовцю захистити свої права та забезпечити належне виконання командуванням їхніх обов’язків.
Для уникнення затримок, важливо заздалегідь підготувати всі необхідні документи та проконсультуватися з юристом або військовим адвокатом.
Відгуки клієнтів
Клієнти про ЮК “ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ”