Актуальні новини

Суть справи
Наказом командира особу було зараховано до списків особового складу і призначено на посаду стрільця і визначено штатно- посадову категорію «матрос».
Наказом командира особа вибула у відрядження для виконання службових (бойових) завдань і в умовах воєнного стану самовільно залишила розташування військового підрозділу військової частини та перебував за місцем свого проживання, доки добровільно не прибула до органу досудового розслідування, чим припинила учинення кримінального правопорушення.
За час відсутності в підрозділі військової частини обов`язки військової служби чоловік не виконував та проводив час на власний розсуд.
Дії чоловіка було кваліфіковано за ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України як самовільне залишення військової частини, вчинене військовослужбовцем (крім строкової служби) без поважних причин, в умовах воєнного стану.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій
Суди попередніх інстанцій визнали військовослужбовця винним за ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України (в редакції, що була чинною на момент вчинення злочину) і звільнили його від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України (в редакції, що діяла на момент скоєння злочину).
Нагляд за засудженим під час проходження військової служби покладено на командира відповідної військової частини.
У касаційній скарзі прокурор стверджує, що застосування ст. 75 КК унеможливить продовження служби засудженого, оскільки, згідно з рішенням командира частини, він підлягає звільненню з військової служби через наявність обвинувального вироку.
Вінницький апеляційний суд ухвалою від 05 лютого 2024 року залишив без змін вирок місцевого суду.
Позиція Верховного суду
Верховний Суд своєю Постановою № 126/1813/23 від 21 серпня 2024 року залишив без змін ухвалу апеляційного суду і своїй позиції зазначив, що при звільненні засудженої особи від покарання за ст. 75 КК України суд накладає на неї певні обов’язки, визначені ст. 76 цього Кодексу, що й було реалізовано в рамках кримінального провадження.
Крім того, як встановив суд, на час ухвалення вироку особа була військовослужбовцем, даних про те, що він був звільнений з військової служби, матеріали кримінального провадження не містять, а тому, суд поклав нагляд за засудженим на час проходження ним військової служби на командира відповідної військової частини.
- Приписи п. 144-5 розд. IV Положення про порядок проходження громадянами України військової служби у ЗСУ, стосуються випадків коли набрали законної сили вироки, якими особі призначено покарання у виді позбавлення чи обмеження волі, а в деяких випадках – у виді позбавлення військового звання або позбавлення права обіймати певні посади.
- Важливо вказати, що дані норми НЕ регламентують обов`язкового звільнення з військової служби засуджених військовослужбовців, до яких застосовано інститут звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.
- Крім того, Міністерство оборони України, враховуючи законодавчу можливість звільнення від відбування покарання військовослужбовців, визначило і затвердило наказом від 17 вересня 2020 року № 337 Порядок здійснення командирами (начальниками) військових частин (установ) контролю за поведінкою військовослужбовців, звільнених від відбування покарання з випробуванням.

ОТЖЕ
Звільнення військовослужбовця від відбування покарання з іспитовим строком не є безумовною підставою для його звільнення з військової служби.
Навіть якщо врахувати ймовірність майбутнього звільнення військовослужбовця, це не може слугувати підставою для непоширення інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням за ст. 75 КК.
Крім того, Касаційний кримінальний суд Верховного Суду зазначає, що у випадку виявлення порушень з боку особи, яка була звільнена від відбування покарання, ці питання можуть бути вирішені в рамках виконання вироку.
Застосування положень ст. 75 КК України до військовослужбовця було можливим, оскільки на момент скоєння злочину в редакції цієї норми не містилося прямої заборони на звільнення засудженої особи від відбування покарання з випробуванням за злочин, передбачений ст. 407 цього Кодексу.
Відгуки клієнтів
Клієнти про ЮК “ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ”