Виграшні справи

До нашої компанії звернулась жінка за допомогою з питанням про заборону вʼїзду на територію України громадянину Королівства Іспанії.
- Адвокатом було проведено комунікацію та подано адвокатський запит до ДМС, щоб отримати інформацію на підставі чого встановлено заборону вʼїзду.
- Згодом адвокат отримав відповідь, що рішення про встановлення заборони було прийнято на підставі звернення від Департаменту патрульної поліції України у Львівській області, в якому було вказано, що нашим клієнтом було вчинено адміністративне правопорушення (ч. 1 ст. 122 КУпАП).
- Спеціаліст одразу ж подав адвокатський запит до УПП у Львівській області, щоб отримати постанову про накладення штрафу, аби клієнт оплатив штраф.
- Після того, як все було сплачено ми надіслали клопотання до УПП про долучення квитанцій та подачі документів до ДМС стосовно зняття заборони.
Протягом декількох днів ми отримали відповідь, що надіслано звернення (прохання) до державної міграційної служби стосовно зняття заборони вʼїзду на територію України для нашого клієнта.

Заборона на в’їзд через скоєне адміністративне правопорушення
Відповідно до статті 13 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», в’їзд в Україну іноземцю або особі без громадянства може бути заборонено зокрема у випадках, якщо під час попереднього перебування на території України вони не виконали рішення суду або органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або мають інші невиконані майнові зобов’язання перед державою, фізичними або юридичними особами.
Це означає, що за певних обставин, таких як невиконання рішень суду або адміністративних стягнень, включаючи несплату штрафів за адміністративні правопорушення, наприклад, порушення правил дорожнього руху, іноземцю може бути заборонено в’їзд в Україну.
Важливо!
Заборона на в’їзд до України є одним із заходів відповідальності за порушення імміграційного законодавства. Такі рішення можуть ухвалювати Державна прикордонна служба України, Служба безпеки України або Державна міграційна служба. Водночас це не остаточний вердикт, і його можна оскаржити.
Тривалість заборони залежить від органу, який ухвалив рішення, та від характеру порушення. Основні строки заборони такі:
- 3 роки– стандартний термін за загальним правилом.
- 5 років – у випадках перетину кордону поза пунктами пропуску або порушення термінів примусового виїзду.
- 10 років – за повторне порушення, якщо особа вже отримувала попередню заборону на в’їзд.
Процедура оскарження та особливості виконання таких рішень мають багато нюансів. Саме тому важливо звертатися до досвідчених міграційних юристів. Наша команда має значний досвід у наданні допомоги іноземцям, долаючи мовні та правові бар’єри.
Відгуки клієнтів
Клієнти про ЮК “ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ”