Військове право

Під час воєнного стану справи про самовільне залишення військової частини (СЗЧ) стали одними з найпоширеніших у кримінальному провадженні щодо військовослужбовців. Причини — не завжди в злісному порушенні закону. Часто йдеться про реальні людські обставини: психологічне чи фізичне виснаження, відсутність медичної допомоги, або байдужість командування.
До нас звернувся військовослужбовець, якого вже розшукували у рамках справи про СЗЧ. Причини його дій були цілком обґрунтовані: неналежне ставлення з боку командування, відмова в направленні на лікування, ігнорування необхідності проходження ВЛК. Замість підтримки — формальне ставлення до здоров’я людини.
Ми одразу обговорили всі ризики і юридичні наслідки, які можуть настати при ігноруванні ситуації. На щастя, клієнт був готовий працювати — зважено, рішуче, з розумінням.
Нагадаємо!
З 07.09.2024 набули чинності зміни до законодавства, згідно з якими запроваджено інститут звільнення від кримінальної відповідальності військовослужбовців за СЗЧ, якщо самовільне залишення частини сталося вперше, за умови їх добровільного повернення до лав ЗСУ.
Верховна Рада продовжила термін добровільного повернення на службу після першого самовільного залишення військової частини до 30 серпня 2025 року.
Для звільнення військовослужбовця від кримінальної відповідальності, який під час дії воєнного стану вчинив самовільне залишення військової частини або місця служби чи дезертирство, необхідна наявність трьох обов’язкових умов:
- вчинення такого кримінального правопорушення вперше;
- клопотання військовослужбовця про намір повернутись до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби;
- письмова згода командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким військовослужбовцем.
Наші дії та успішний захист військовослужбовця
Етап 1 — превентивна робота:
- Підготовка адвокатських запитів до військової частини та ДБР.
- Особиста комунікація адвоката зі слідчим для з’ясування статусу справи.
- Визначення алгоритму дій — зокрема, особиста поїздка до слідчого, ознайомлення з матеріалами провадження, юридичний супровід під час допиту.
Проте раптом, клієнт та його мама передумали. Залишили все «на паузі». Через кілька тижнів — дзвінок. Передноворічний вечір, дев’ята година, сльози в голосі матері. Поліція зупинила сина. Підозра вже підготовлена, матеріали — передані правоохоронцям. Вони спрацювали швидко.
Однак і адвокат не зволікав. Терміново виїхав на місце. Вже після вручення підозри, адвокату вдалося оперативно ознайомитися з матеріалами справи, увійти в контакт зі слідчим і прокурором, узгодити подальші дії — у тому числі через відеозв’язок, з дотриманням процесуальних норм.
Клієнта було взято під варту, але за кілька днів родина внесла заставу. Надалі ми працювали виключно на результат.
Етап 2 — результат:
Єдиний суд в м. Ірпінь, Київської області — і ми досягаємо того, що ще кілька тижнів тому здавалося малоймовірним:
- Звільнення клієнта від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 407 КК України на підставі ч. 1 ст. 401 ККУ;
- Закриття кримінального провадження;
- Суд зобов’язав командира військової частини поновити військовослужбовця на службі;
- Повернення застави родині;
- Клієнт повернувся до лав ЗСУ — у ту частину, яку сам обрав!
Це — не просто виграна справа. Це — результат складної, кропіткої та глибоко людської адвокатської роботи.

Загальна інформація та законодавчі норми
СЗЧ розглядається як тимчасове залишення місця служби без дозволу командира або поважних причин, або несвоєчасне повернення на неї. Дезертирство ж вважається умисним залишенням частини або місця служби з метою ухилитися від обов’язків, без наміру повернутися.
Загалом, причин скоєння самовільного залишення частини (СЗЧ) чи дезертирства може бути багато, зокрема:
- Конфлікти в колективі під час несення служби;
- Невдоволення умовами військової служби;
- Особисті фактори, такі як фінансові труднощі чи сімейні проблеми;
- Психологічні труднощі, зокрема емоційне вигорання або проблеми з психічним здоров’ям.
Чинним законодавством за самовільне залишення військової частини або місця служби та дезертирство передбачена кримінальна відповідальність за статтями 407, 408 Кримінального кодексу України.
За вчинення таких злочинів в умовах воєнного стану загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років за самовільне залишення військової частини або місця служби та у виді позбавлення волі на строк від п’яти до дванадцяти років за дезертирство.
Відповідно до ч. 5 ст. 401 Кримінального кодексу України:
Особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
За таких обставин командир продовжує військову службу особи та дію її контракту. Виплата грошового, продовольчого, речового, інших видів забезпечення також продовжується.
Чому варто звертатись до адвоката?
У військовій сфері рішення приймаються швидко. Але коли мова йде про кримінальну відповідальність, кожен день без захисту — це ризик для свободи, майбутнього і життя.
У нашій практиці десятки справ, де люди зверталися надто пізно. Хтось вважав, що “якось пронесе”. Хтось боявся тиску або ганьби. Хтось просто не розумів, що відсутність лікування, байдуже ставлення командування, відсутність направлення на ВЛК — це не злочин, а привід боротися за свої права.
У ситуації з самовільним залишенням частини (СЗЧ), лише досвідчений адвокат може відстояти вашу правову позицію. Адвокат:
- оцінює ризики і пояснює їх вам простими словами;
- будує тактичний план дій: від контактів зі слідчим до аргументів у суді;
- захищає інтереси, навіть коли все виглядає «безнадійно»;
- допомагає відновити репутацію і права на службу;
- знає, які документи слід витребувати, як перевірити правомірність дій командування, та коли можна добиватися перекваліфікації або звільнення від відповідальності.
Відгуки клієнтів
Клієнти про ЮК “ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ”