Військове право

Звільнення з військової служби на підставі сімейних обставин є однією з найбільш складних і водночас найчутливіших категорій справ у військовому праві. Законодавство передбачає низку підстав, коли військовозобов’язані або військовослужбовці мають право на відстрочку чи звільнення, однак довести такі обставини документально буває непросто. Особливо складними є ситуації, коли у родині виникають надзвичайні обставини, зокрема безвісти зникнення члена сім’ї під час воєнних дій.
У подібних випадках адвокатові доводиться працювати з неповними документами, з суперечностями у свідоцтвах чи довідках, із тривалими бюрократичними процедурами. Часто доводиться доводити право на звільнення навіть тоді, коли сама сімейна ситуація виглядає очевидною.
Кейс, який став предметом цієї статті, стосувався військовослужбовця, що перебував у резервній роті після самовільного залишення частини (СЗЧ). Його дружина першою звернулася до адвоката, адже виникла нагальна необхідність добитися звільнення клієнта на законних підставах. Проблематика ускладнювалась тим, що у родині зник неповнорідний брат військовослужбовця, а єдина мати залишилась без підтримки.
Основними проблемами стали:
- Службовий статус клієнта — перебування у резервній роті після СЗЧ ускладнювало довіру з боку командування та вимагало додаткових юридичних аргументів.
- Різні прізвища у свідоцтвах про народження — мати мала різні прізвища у документах на двох синів, що створювало складність у підтвердженні родинних відносин.
- Необхідність отримати витяг з Національної поліції — підтвердження факту безвісти зникнення брата потребувало часу, що суттєво затягувало процес.
- Невизначеність із місцем служби — частина, до якої належав резерв, фактично не була відома, і доводилося самостійно шукати контактні дані.
Незважаючи на всі ці перепони, завдяки злагодженій роботі адвоката та правильно вибудованій юридичній стратегії вдалося досягти позитивного результату — звільнення клієнта з військової служби.
Законодавче підґрунтя
В українському законодавстві передбачено право військовослужбовця на звільнення зі служби під час воєнного стану у випадку, якщо його близький родич (чоловік або дружина, діти, батьки чи рідний брат або сестра – як повнорідні, так і неповнорідні) загинув або вважається безвісти зниклим під час захисту України.
Неповнорідний брат або сестра – це родичі, з якими є спільним лише один із батьків (мати або тато).
Ця норма закріплена у частині 12 статті 26 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” та фактично надає право військовослужбовцю на демобілізацію, якщо його брат чи сестра (в тому числі неповнорідні) загинули або зникли безвісти під час безпосередньої участі у бойових діях на захист держави.
Наші дії та результат
1) Насамперед адвокат зібрав та систематизував усі наявні документи:
- нотаріально завірені копії свідоцтв про народження;
- копію сповіщення про безвісти зниклого;
- витяг з Національної поліції щодо обставин зникнення.
2) Важливим кроком стало усунення суперечностей у документах — зокрема доведення факту, що попри різні прізвища, брати мають спільну матір, яка залишилася без іншої підтримки. Це мало ключове значення для аргументації підстави звільнення.
3) Підготовка та подання рапорту
- Адвокат розробив проєкт рапорту для подання по команді та безпосередньо до військової частини. Формулювання було виважене: у рапорті не лише викладалися фактичні обставини, але й робився акцент на нормах закону, які передбачають можливість звільнення у зв’язку з особливими сімейними обставинами.
- По команді рапорт був сприйнятий адекватно, що вже дало позитивний сигнал для подальшого руху справи.
4) Звернення до Міністерства оборони та Генерального штабу
- Паралельно адвокат направив звернення до Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних Сил України. Це дозволило підстрахуватися у випадку, якщо командування частини спробувало б затягувати або ігнорувати питання. Залучення вищого рівня управління створило додатковий тиск на виконавців та змусило їх дотримуватися вимог закону.
5) Пошук та встановлення підпорядкованості частини
- Окремим викликом було з’ясування, куди саме підпорядковується резервна рота. Для цього адвокат використав наявні відкриті контакти з державних закупівель та отримав необхідні координати. Завдяки цьому вдалося встановити адресу стройової частини та налагодити комунікацію безпосередньо з відповідальними посадовими особами.
Досягнутий результат
- Завдяки комплексним діям — від збору документів до юридичних звернень на всіх рівнях — справа дійшла до логічного завершення. Клієнта було звільнено з військової служби. Це стало можливим попри те, що вихідна ситуація виглядала надзвичайно складною і майже безнадійною.

Важливо
- Відстрочка після звільнення. Військовослужбовець, який залишає службу через загибель чи зникнення брата, не визнається назавжди непридатним. Він переходить у статус військовозобов’язаного запасу, а отже, без належного оформлення документів може знову підлягати призову. Тому після отримання наказу про звільнення потрібно стати на облік у ТЦК за місцем проживання та подати заяву на відстрочку за сімейними обставинами. Цим правом обов’язково треба скористатися, інакше через певний час людину знову можуть спробувати мобілізувати. Оформлена відстрочка гарантує захист від повторного призову на період дії воєнного стану (або довше, якщо норма залишиться чинною).
- Право на виїзд за кордон. Попри те, що чоловікам призовного віку заборонено залишати територію України, для військовослужбовців, звільнених на підставі загибелі/зникнення брата, така можливість існує. Для цього необхідно оформити відстрочку, отримати відповідну довідку, щоб дані були внесені до електронної системи «Оберіг», а також мати чинний військово-обліковий документ (військовий квиток чи тимчасове посвідчення). За виконання цих умов прикордонна служба пропускає таких осіб за кордон.
- Якщо в сім’ї кілька братів чи сестер. Закон не встановлює обмеження на кількість осіб, які можуть скористатися правом на звільнення. Якщо, наприклад, у родині служили троє братів і один із них загинув — кожен з інших двох має право залишити службу. Те саме стосується і випадків, коли загинула сестра: брати чи сестри можуть усі скористатися цією гарантією. Це право державою надано для збереження родини, і воно не обмежується лише однією особою.
Коли не можна звільнитись на цій підставі?
Право на звільнення у разі загибелі чи зникнення родича поширюється лише на випадки, прямо передбачені законом. Перелік членів сім’ї, що надає таке право, є чітко визначеним. Брат або сестра повинні бути рідними – як повнорідними, так і неповнорідними. Якщо ж трагедія сталася з іншим родичем (двоюрідний брат чи сестра, племінник, дядько тощо) – це не створює підстав для звільнення, оскільки такі особи не входять до переліку «близьких родичів» у законодавстві.
Також не буде підставою загибель чи зникнення цивільного родича: наприклад, якщо брат не був військовим і загинув як мирний житель під час війни, ця обставина не підпадає під визначену норму. Ключовим фактором є саме статус родича як військовослужбовця та обставини його загибелі або зникнення.
Крім того, скористатися цією підставою може лише той, хто вже перебуває на військовій службі (мобілізований, призваний чи контрактник). Якщо людина ще не проходить службу, а тільки підлягає мобілізації, смерть або зникнення брата надає право не на «звільнення», а на відстрочку від призову. Тобто, для тих, хто вже служить, це можливість дострокового розірвання контракту, а для тих, хто ще не призваний, — спосіб уникнути мобілізації. Водночас навіть маючи таке право, військовослужбовець може вирішити залишитися у строю — це його особисте рішення. Закон лише гарантує можливість звільнення за сімейними обставинами, але не примушує ним скористатися.
Проблеми, з якими стикаються клієнти
- Затягування строків підготовки документів. Найчастіше родини зіштовхуються з тим, що військові частини або комісії місяцями не видають акт службового розслідування про факт зникнення. А без цього ключового документа командування відмовляє у задоволенні рапорту.
- Недостатність довідок. Просте повідомлення чи довідка з ТЦК про зникнення військовослужбовця не є достатньою підставою для звільнення – потрібен саме акт розслідування та підтвердження офіційних органів.
- Відмова приймати заяви. Бувають випадки, коли ТЦК не приймає заяву чи рапорт для оформлення акту, мотивуючи це «відсутністю повноважень» або перекладаючи відповідальність на інші органи. Це змушує родичів звертатися до регіонального координатора Уповноваженого з питань зниклих безвісти, а в разі відсутності результату – до Генерального штабу ЗСУ. Відповіді від цих органів доводиться чекати до 30 днів.
- Помилки у рапортах та доказах спорідненості. Неправильні формулювання в документах, відсутність підтверджуючих свідоцтв чи їх неналежне оформлення часто стають підставою для відмови. Без чіткої юридичної мови у рапорті або доказів спорідненості командир може легко відмовити у розгляді справи.
Умови та порядок звільнення
Головною умовою для звільнення за цією підставою є офіційне підтвердження факту загибелі або безвісти зникнення неповнорідного брата військовослужбовця під час бойових дій. Інакше кажучи, брат повинен бути військовослужбовцем і вважатися загиблим чи зниклим саме під час виконання бойових завдань, що підтверджується офіційними документами. Якщо ці критерії дотримані, військовослужбовець має право (але не обов’язок) на звільнення зі служби за сімейними обставинами.
- Процедура звільнення передбачає активні дії самого військовослужбовця. Він повинен подати службовий рапорт на ім’я командира військової частини з проханням про звільнення на цій підставі. У рапорті обов’язково слід вказати норму закону (ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу») та викласти відповідні обставини: зазначити, що брат загинув або зник безвісти, вказати дату та умови події. До рапорту додається пакет підтверджувальних документів.
Подавати рапорт необхідно через безпосереднього командира, але ми радимо дублювати подання кількома шляхами: особисто через штаб частини, надсилати цінним листом поштою на адресу частини, а також повідомляти вищому командуванню. Це дозволяє уникнути ситуації, коли документ «загубиться» і так і не буде розглянутий. Важливо отримати відмітку про прийняття рапорту або інший доказ його подання, а також контролювати подальший рух справи.
Після того як командир ухвалює рішення, готується наказ про звільнення військовослужбовця з відповідної підстави. З моменту видання наказу військовий вважається офіційно звільненим.
Чому варто звернутись до адвоката
Юридичний супровід у справах про звільнення за сімейними обставинами значно підвищує шанси на пЦей кейс яскраво показує, що навіть коли обставини виглядають безнадійними, професійний юридичний супровід може змінити ситуацію на користь військовослужбовця.
- Робота з документами та усунення суперечностей. Адвокат здатний правильно оформити документи, підготувати нотаріальні копії, усунути розбіжності у прізвищах чи датах, що часто стають підставою для відмови.
- Знання алгоритму дій. Спеціаліст знає, які інстанції необхідно залучати, куди направляти звернення, як правильно скласти рапорт. Це економить час і зменшує ризик відмови.
- Комунікація з органами влади. Адвокат може напряму взаємодіяти з Міністерством оборони, Генеральним штабом, частинами, що суттєво підвищує ефективність процесу.
- Захист інтересів клієнта у складних випадках. Перебування у резервній роті після СЗЧ могло б стати негативним фактором, однак правильна юридична стратегія дозволила довести, що сімейні обставини є пріоритетними.
- Психологічна підтримка. У кризових ситуаціях сім’ї часто розгублені й не знають, з чого почати. Адвокат бере процес під контроль і надає впевненість у результаті.
Звернення до адвоката — це не просто допомога в оформленні документів. Це гарантія того, що ваші права будуть відстояні навіть у найскладніших обставинах, а справу буде доведено до завершення.
Відгуки клієнтів
Клієнти про ЮК “ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ”