legalposition.clients24@gmail.com 
Військове право
Проблематика самовільного залишення військової частини (СЗЧ) залишається однією з найактуальніших у військовому праві часів воєнного стану. Щодня до адвокатів звертаються військовослужбовці або їхні родичі, які з різних причин залишили місце служби — часто не з метою ухилення, а через психологічні, медичні чи побутові обставини. Проте, правоохоронна система розглядає такі випадки формально, кваліфікуючи дії за ст. 407 Кримінального кодексу України без урахування людського фактора.
Зазвичай військові, які самостійно залишили частину, опиняються у складному становищі і без юридичного супроводу у таких ситуаціях — майже неможливо вийти на законний шлях.
Саме з такою ситуацією до нас звернувся клієнт — військовослужбовець, який самовільно залишив місце служби, але мав щире бажання повернутись і продовжити виконання обов’язків перед державою. Його головною метою було довести, що дії не мали злочинного умислу, а викликані були обставинами, пов’язаними зі станом здоров’я та відсутністю належного медичного супроводу.
Після того як клієнт звернувся до нашої юридичної команди, стало відомо, що слідчий готує вручення письмового повідомлення про підозру за ст. 407 КК України. Це могло б автоматично заблокувати можливість продовження служби, навіть у разі визнання придатності.
Наша мета полягала у запобіганні повідомленню про підозру та ініціюванні направлення на військово-лікарську комісію (ВЛК) для підтвердження стану здоров’я, який міг вплинути на поведінку клієнта. Водночас необхідно було переконати прокурора у доцільності не карати, а реабілітувати військовослужбовця, який прагне повернутись до служби.
Дії адвоката та результат
Після первинної консультації було сформовано чітку стратегію дій, спрямовану на одночасний захист клієнта у межах кримінального провадження та юридичне забезпечення його повернення до військової служби.
1. Збір доказів і підготовка звернень
- Адвокат проаналізував усі наявні документи — військовий квиток, виписки з медичних установ, рапорти про службу та пояснення родини. На основі цього сформовано позицію, що клієнт не мав наміру ухилятись від військових обов’язків, а залишив місце служби у зв’язку з погіршенням стану здоров’я та необхідністю отримати лікування.
- Було підготовлено звернення до правоохоронних органів і прокуратури з обґрунтуванням того, що клієнт самостійно з’явився до адвоката з метою легалізації свого статусу та повернення до служби. Цей крок мав ключове значення — адже добровільна ініціатива повернення свідчить про відсутність складу злочину.
2. Взаємодія з прокуратурою і процесуальним керівником
- Наступним етапом стало відвідування Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони, де перебували матеріали кримінального провадження. Під час зустрічі з процесуальним керівником адвокат досягнув принципової домовленості: клієнту не буде вручено повідомлення про підозру, поки не буде встановлено його медичний стан.
- Було погоджено, що адвокат ініціює направлення клієнта на військово-лікарську комісію (ВЛК) для визначення придатності до служби. У разі, якщо ВЛК визнає його непридатним за станом здоров’я, прокуратура розгляне можливість закриття кримінального провадження через відсутність складу злочину або малозначність діяння.
3. Контроль за направленням на ВЛК
- На виконання домовленостей адвокат підготував відповідні заяви та адвокатські запити до військової частини і ТЦК, щоб офіційно забезпечити направлення клієнта на ВЛК. Водночас здійснювався постійний моніторинг стану провадження через офіційні канали — запити, усні погодження, письмові фіксації контактів.
- Такі дії виключили можливість раптового вручення підозри, оскільки у прокуратури вже була офіційна позиція про очікування результатів медичного огляду.
4. Поточний результат
- На момент підготовки статті клієнт успішно проходить ВЛК. Повідомлення про підозру йому не вручалося, а процесуальний статус залишається нейтральним. Після отримання медичного висновку питання про можливість повернення до служби або закриття справи буде вирішено у правовому полі без ризику кримінальної відповідальності.
З якими проблемами найчастіше звертаються військовослужбовці?
Проблеми у справах про самовільне залишення частини, як правило, мають системний характер. Юридична практика показує, що більшість військових, які опиняються у такій ситуації, не є злочинцями — це люди, виснажені бойовими діями, відсутністю відпусток, психологічними травмами чи хворобами.
Невірне тлумачення обставин командуванням і слідством
- Командири часто не враховують, що військовослужбовець міг залишити частину не через ухилення, а через невчасне надання медичної допомоги або загострення хронічних захворювань. Такі обставини потребують не покарання, а фіксації факту хвороби й направлення на ВЛК.
- Адвокати стикаються з ситуацією, коли слідчі кваліфікують дії формально, не аналізуючи мотиви та психічний стан військового. Це призводить до передчасного повідомлення про підозру, яке потім важко скасувати.
Відсутність правової допомоги на ранньому етапі
- Багато військових намагаються самостійно «повернутись у систему», не розуміючи ризиків. Вони з’являються до частини або прокуратури без адвоката, після чого одразу отримують підозру. У таких випадках шанс уникнути кримінальної відповідальності суттєво зменшується.
- Юридичний супровід із самого початку дозволяє правильно сформулювати заяви, підготувати пояснення, зібрати медичні документи і вести переговори з процесуальними органами в правовий спосіб.
Відсутність медичних доказів
- Якщо військовий не має довідок або виписок, що підтверджують стан здоров’я, будь-яке посилання на хворобу виглядає безпідставним. Саме тому адвокат завжди наполягає на проходженні ВЛК — це єдина легітимна процедура, яка може підтвердити факт непридатності або необхідність лікування.
Загальна інформація та законодавчі норми
СЗЧ розглядається як тимчасове залишення місця служби без дозволу командира або поважних причин, або несвоєчасне повернення на неї. Дезертирство ж вважається умисним залишенням частини або місця служби з метою ухилитися від обов’язків, без наміру повернутися.
Загалом, причин скоєння самовільного залишення частини (СЗЧ) чи дезертирства може бути багато, зокрема:
- Конфлікти в колективі під час несення служби;
- Невдоволення умовами військової служби;
- Особисті фактори, такі як фінансові труднощі чи сімейні проблеми;
- Психологічні труднощі, зокрема емоційне вигорання або проблеми з психічним здоров’ям.
Чинним законодавством за самовільне залишення військової частини або місця служби та дезертирство передбачена кримінальна відповідальність за статтями 407, 408 Кримінального кодексу України.
За вчинення таких злочинів в умовах воєнного стану загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років за самовільне залишення військової частини або місця служби та у виді позбавлення волі на строк від п’яти до дванадцяти років за дезертирство.
Чому варто звертатися до адвоката у таких випадках?
Питання самовільного залишення місця служби завжди пов’язане з високими юридичними ризиками. Навіть якщо військовий не мав наміру ухилятись, правоохоронні органи трактують такі дії як кримінальне правопорушення. Саме тому залучення адвоката з перших днів — не просто бажане, а критично необхідне.
Адвокат запобігає врученню підозри
- Основна небезпека у подібних справах — це момент, коли військовому вручають письмове повідомлення про підозру. Після цього механізм кримінального переслідування практично не зупинити, а шанс повернутись до служби без судимості мінімальний.
- Юрист, який розуміє порядок дій органів досудового розслідування, може вчасно втрутитись у процес, провести переговори з процесуальним керівником і ініціювати законні дії, що демонструють добросовісність клієнта. Це дозволяє уникнути формального підозрювання й перевести справу в адміністративно-медичну площину — через проходження ВЛК, лікування чи переведення.
Адвокат знає, як правильно подати ініціативу повернення до служби
- Багато військових щиро намагаються повернутись, проте діють хаотично: йдуть без документів, подають необґрунтовані пояснення або з’являються у прокуратуру без правової підготовки. У таких випадках навіть добра воля може бути сприйнята як зізнання у вчиненні злочину.
- Адвокат допомагає правильно оформити всі звернення — від заяви до прокуратури чи ТЦК до рапорту про готовність відновити службу. Такі документи складені з урахуванням вимог Кримінального процесуального кодексу та нормативів Міноборони, що надає їм юридичну силу й гарантує, що вони будуть прийняті до розгляду.
Захист від незаконного тиску або затримання
- У практиці часто трапляються випадки, коли військових, які з’явилися добровільно, одразу затримують, не роз’яснюючи прав і не допускаючи адвоката.
- Адвокат забезпечує процесуальні гарантії: подає заяви, контролює дотримання прав клієнта, вимагає допуску до захисту ще до вручення підозри. Це виключає будь-які незаконні дії з боку слідчих або військової служби правопорядку.
Юрист допомагає сформувати доказову базу
- У таких справах дуже часто все залежить від наявності медичних і психологічних підтверджень, що пояснюють поведінку військовослужбовця. Самостійно зібрати такі документи практично неможливо.
- Адвокат може ініціювати направлення на ВЛК, запитати копії медичних карт, виписок, отримати підтвердження від лікарів про необхідність лікування. Це формує логічну і документально підтверджену лінію захисту, яку можна представити прокуратурі чи суду.
Правильна комунікація з прокуратурою та командуванням
- Юридична практика показує: навіть у найскладніших справах результат залежить не лише від документів, а й від правильної комунікації з процесуальними особами.
- Адвокат виступає посередником між клієнтом і правоохоронними органами, веде офіційне листування, узгоджує позиції, пояснює, що клієнт не ухиляється, а навпаки — прагне діяти в межах закону. Саме така комунікація часто стає вирішальною підставою для невручення підозри чи закриття провадження.
Адвокат не лише захищає, а й відновлює статус військового
- Компетентний адвокат з військового права може не просто «захистити від криміналу», а й фактично відновити правовий статус клієнта. Це означає — допомогти пройти ВЛК, оформити рапорт про повернення, отримати нове місце служби або, навпаки, домогтися звільнення за станом здоров’я.
- Такий підхід дозволяє військовому повернутись у законне поле, уникнути судимості та продовжити службу або лікування у статусі військовослужбовця.
Військові справи вимагають спеціалізації
- Законодавство у сфері оборони постійно змінюється — з’являються нові накази Міноборони, оновлюються положення про ВЛК, запроваджуються цифрові бази (“Резерв+”), посилюється контроль з боку прокуратури.
- Тільки адвокат, який спеціалізується саме на військовому праві, розуміє, як працює система ТЦК, як спілкуватись із військовими прокурорами, як правильно аргументувати перед судом або комісією.
Відгуки клієнтів
Клієнти про ЮК “ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ”
