legalposition.clients24@gmail.com 
Військове право
В умовах загальної мобілізації значна кількість громадян стикається з неправомірними відмовами територіальних центрів комплектування (ТЦК) у наданні відстрочки, навіть коли підстави чітко передбачені законом. Найчастіше такі відмови пов’язані не зі змістом поданої заяви, а з формальними причинами — способом подання документів, відсутністю особистого підпису чи начебто неправильним пакетом доказів.
У нашій практиці подібні ситуації непоодинокі. Клієнт звернувся після того, як самостійно подав заяву про відстрочку на підставі утримання дитини з інвалідністю. До заяви він додав повний пакет підтверджувальних документів — медичний висновок, програму реабілітації, свідоцтво про народження, копії паспортів та інші матеріали.
Попри це, ТЦК відмовив у наданні відстрочки, зазначивши, що заява була подана засобами поштового зв’язку, а не особисто, тому «неможливо перевірити підстави». Разом із відмовою клієнт отримав повістку з вимогою прибути для оновлення даних.
Зрозумівши, що дії центру не мають законного підґрунтя, клієнт звернувся до нашої юридичної команди. Після аналізу ситуації адвокат запропонував звернутися до суду з вимогою скасувати рішення ТЦК про відмову у відстрочці та зобов’язати комісію повторно розглянути заяву з урахуванням усіх доказів.
Дії адвоката та результат
Першим кроком стало ретельне вивчення матеріалів справи та чинного Порядку №560, який регулює процедуру подання заяви про відстрочку. Було встановлено, що в жодному нормативному акті немає вимоги особистої присутності військовозобов’язаного при поданні заяви. Закон говорить лише про «особисте подання» — тобто підписану власноруч заяву, що може бути передана будь-яким офіційним способом, у тому числі поштовим.
Адвокат підготував адміністративний позов, у якому наголосив, що відмова ТЦК суперечить вимогам законодавства, оскільки комісія не розглянула заяву по суті, не перевірила подані документи та не направила жодних запитів для підтвердження підстав на відстрочку.
У позові було зазначено:
- клієнт належить до категорії осіб, передбачених пунктом 5 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (утримання дитини з інвалідністю);
- до заяви були долучені всі необхідні документи;
- ТЦК обмежився формальною відмовою, не перевіривши суті наданих даних.
Після відкриття провадження суд дослідив матеріали, долучив докази надсилання заяви поштою та встановив, що ТЦК зареєстрував її отримання, але не провів фактичного розгляду.
Донецький окружний адміністративний суд по справі №200/765/25 визнав дії ТЦК протиправними, скасував рішення про відмову та зобов’язав повторно розглянути заяву клієнта, враховуючи висновки суду.
Аргументи суду
Суд докладно проаналізував норми Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» і Порядку №560, дійшовши таких ключових висновків:
- Відмова без розгляду по суті є незаконною.
ТЦК не мав права відмовляти у відстрочці лише через спосіб подання заяви. Комісія повинна була вивчити зміст звернення, перевірити документи та оцінити наявність підстав для надання відстрочки. - Поняття “особисто подати” не означає “особисто прибути”.
Суд наголосив, що жоден закон не зобов’язує заявника фізично з’являтися у ТЦК. Надсилання заяви поштою не порушує вимог Порядку, якщо заява підписана особисто і містить усі необхідні дані. - Обов’язок доказування лежить на органі влади.
ТЦК мав довести, що не міг перевірити підстави заяви або що документи були неповними. Відсутність таких доказів свідчить про безпідставність відмови. - Порушено право на належний розгляд звернення.
Суд зазначив, що комісія не дослідила документи та не перевірила інформацію в державних реєстрах, хоча мала відповідні повноваження. - Відповідач вийшов за межі своїх повноважень.
ТЦК не може самостійно тлумачити порядок подання заяви всупереч закону, створюючи додаткові вимоги, яких нормативні акти не містять.
Отже, суд визнав рішення ТЦК протиправним і скасував його, вказавши на необхідність повторного розгляду заяви відповідно до законодавства.
Важливо!
Однією з підстав для надання відстрочки від призову під час мобілізації є виховання дитини з інвалідністю віком до 18 років — п. 5 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Попри чіткість норми, на практиці її реалізація стикається з численними бюрократичними та комунікаційними бар’єрами, особливо якщо особа, яка має право на відстрочку, перебуває за кордоном.
Закон не передбачає, щоб один із батьків дитини з інвалідністю був її єдиним опікуном або щоб інший був недієздатний чи відсутній. Для отримання відстрочки достатньо факту участі у вихованні дитини з інвалідністю — незалежно від того, чи живе дитина з батьком, чи знаходиться за кордоном. Юридична практика свідчить, що навіть за наявності іншого з батьків, право на відстрочку не втрачається.
Які документи необхідно підготувати для отримання відстрочки?
- Медичний висновок про дитину з інвалідністю віком до 18 років за формою, затвердженою МОЗ або індивідуальну програму реабілітації дитини з інвалідністю, видану ЛКК лікувально-профілактичного закладу;
- Свідоцтво про народження дитини із зазначенням батьківства військовозобов’язаного;
- Військово-обліковий документ заявника;
- Паспорт дитини (за наявності);
- ІПН та паспорт військовозобов’язаного.
Проблемами, з якими до нас найчастіше звертаються
На практиці адвокати у військових справах дедалі частіше стикаються з подібними ситуаціями. Найтиповіші порушення, які ми фіксуємо:
- Формальні відмови ТЦК без розгляду документів. Комісії часто посилаються на «неправильний спосіб подання» або «неповний пакет документів», хоча всі підстави підтверджені.
- Ігнорування доказів про наявність права на відстрочку. Навіть за наявності медичних висновків і документів про інвалідність членів сім’ї, ТЦК не перевіряє інформацію в реєстрах.
- Відсутність відповідей на заяви та скарги. Часто громадяни взагалі не отримують офіційної відповіді, що унеможливлює оскарження.
- Вимога особистої явки без правових підстав. Ця практика стала поширеною, хоча законодавство не містить такого обов’язку.
- Тиск на заявників. Після подання заяв або скарг ТЦК надсилає повістки на оновлення даних чи мобілізацію, що має ознаки психологічного впливу.
Чому варто звертатися до адвоката у таких випадках?
Процедура оскарження рішень ТЦК потребує глибоких юридичних знань, адже вона поєднує норми адміністративного, військового та процесуального права. Самостійне звернення часто закінчується відмовою через формальні помилки або пропуск строків.
- аналізує документи та визначає перспективу справи;
- складає мотивований позов або скаргу відповідно до КАС України;
- використовує судову практику Верховного Суду, що посилює аргументацію;
- контролює строки розгляду та реагує на бездіяльність органів;
- забезпечує правовий захист клієнта, включно з підготовкою адвокатських запитів і звернень до Міністерства оборони.
Ця справа стала показовою для практики мобілізаційних спорів. Суд підтвердив: ТЦК не може відмовляти у відстрочці лише через те, що заява подана поштою. Закон не передбачає обов’язку особисто з’являтися до центру, якщо громадянин надав усі необхідні документи.
Таким чином, рішення суду не лише захистило права конкретного заявника, а й створило орієнтир для інших осіб, яким незаконно відмовляють у відстрочці через формальні підстави.
У подібних ситуаціях важливо діяти виважено: зафіксувати факт подання документів, отримати письмову відмову та звернутися до адвоката, який допоможе підготувати позов до суду.
Відгуки клієнтів
Клієнти про ЮК “ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ”
