Військове право

Після ухвалення постанови Кабінету Міністрів України №153 від 11 лютого 2025 року значна кількість військовослужбовців віком 18–24 років отримали право на спеціальні виплати, передбачені за участь у бойових діях. Однак, попри зрозумілі формулювання постанови, на практиці військові частини не завжди оперативно виконують покладені на них обов’язки: рапорти місяцями не розглядаються, документи губляться, а відповіді на звернення не надаються. Через таку бездіяльність військовослужбовці фактично позбавляються гарантованого державою права на виплати.
З аналогічною проблемою до нас звернувся клієнт — військовий, який вступив до лав ЗСУ добровільно у 2022 році, у віці 23 років. Він брав безпосередню участь у бойових діях загальною тривалістю три місяці. Згідно з постановою №153, це давало йому право на виплату, пропорційну часу служби: 1/6 від 1 000 000 грн за кожні 30 днів участі в боях. Однак військова частина не організовувала процес нарахування, і військовий не міг отримати належні кошти.
Наша задача полягала у правовому супроводі подання рапорту, контролі його розгляду та домаганню фактичного виконання постанови.
Дії адвоката та результат
- Першим етапом стало правильне документальне оформлення. Адвокатом був підготовлений рапорт на ім’я командира військової частини, у якому зазначалося право військовослужбовця на виплату за постановою №153 та конкретний розрахунок суми, що підлягає нарахуванню.
- Паралельно було направлено звернення до Міністерства оборони України з вимогою взяти рапорт на контроль та забезпечити дотримання вимог законодавства. Такий підхід дозволив уникнути ситуації, коли військова частина ігнорує документи або надає формальні відписки.
- Після цього адвокат неодноразово направляв адвокатські запити до військової частини, щоб з’ясувати реальний стан розгляду рапорту. Це важливо, оскільки запит адвоката зобов’язує посадових осіб надати відповідь у визначений законом строк, а відсутність відповіді тягне юридичну відповідальність.
Згодом було отримано офіційну письмову відповідь: рапорт розглянуто, та організовано роботу щодо здійснення виплат. Це означає, що військова частина фактично визнала право військовослужбовця та приступила до виконання процедури нарахування коштів.

Хто має право на виплати за контрактом 18-24
Постанова №153 спрямована на підтримку молодих військовослужбовців, які добровільно вступили до війська у віці від 18 до 24 років та брали участь у бойових діях.
Право на виплату мають військові, які одночасно відповідають таким критеріям:
- добровільний вступ до ЗСУ у віці 18–24 років;
- участь у бойових діях щонайменше 30 днів (може бути сумарно);
- наявність документального підтвердження участі у боях (журнали бойових дій, довідки командування);
- служба після 24 років не позбавляє права на отримання виплати — враховується саме вік на момент вступу.
Виплата здійснюється пропорційно часу участі:
1/6 від 1 000 000 грн за кожні 30 днів безпосередньої участі.
Тобто військовий зі стажем 3 бойових місяці, як у нашому кейсі, має право на 500 000 грн, залежно від точного розрахунку за постановою.
Що таке Постанова №153 і які гарантії вона дає?
Постанова КМУ №153 від 11 лютого 2025 року була ухвалена з метою:
- підвищення мотивації молоді вступати до Збройних Сил України;
- справедливої компенсації ризиків та участі у бойових діях;
- підтримки військовослужбовців, які продовжують службу або демобілізовані.
Документ передбачає:
- разову спеціальну виплату до 1 млн грн;
- пропорційне нарахування залежно від часу участі;
- обов’язок командира частини організувати нарахування після отримання рапорту;
- виплату незалежно від поточного віку військовослужбовця;
- можливість отримання компенсації навіть після звільнення зі служби (за наявності підтверджених днів бойових дій).
З якими проблемами до нас звертаються?
- На практиці військовослужбовці, які мають право на виплати за постановою №153, стикаються не лише з бюрократією, а й із реальними адміністративними бар’єрами. Найпоширенішою є проблема невчасного розгляду рапорту: документи подаються, але місяцями не реєструються, губляться або залишаються без руху. Деякі військові частини уникають реєстрації вхідної кореспонденції, що позбавляє військовослужбовця доказів факту подання рапорту.
- Інша значуща проблема — відсутність підтверджуючих документів про участь у бойових діях, що виникає через недбале ведення журналів бойових дій або через ротації, коли частина змінює місцезнаходження, а документи «втрачаються». Часто військовим відповідають, що довідки не існує або її «неможливо знайти», хоча саме командування зобов’язане її оформити.
- Також поширені випадки, коли військова частина помилково трактує постанову №153, зокрема неправильно розуміє критерії віку, сумарний характер бойових днів або принцип пропорційності виплат. Деякі командири вважають, що право на виплату виникає тільки при безперервній участі протягом 30 днів, що є хибним.
- Не менш важливою є проблема формальних відписок, коли замість перевірки підстав посадові особи пишуть: «не бачу підстав» або «виплати не передбачені», не надаючи жодних правових аргументів. Це відбувається через незнання постанови або через небажання брати на себе відповідальність за нарахування значних сум.
- Ще однією групою проблем є повна відсутність комунікації з боку частини. На телефонні дзвінки не відповідають, рапорти не реєструють, усні пояснення суперечать одне одному. У таких ситуаціях військовий фактично позбавлений можливості самостійно домогтися вирішення питання.
Чому варто звернутись до адвоката?
Супровід адвоката у справах про виплати за постановою №153 істотно підвищує шанси на успіх, адже це категорія справ із високим рівнем бюрократії та складною доказовою базою. Адвокат допомагає правильно розрахувати суму виплат, підготувати юридично обґрунтований рапорт, вказати конкретні норми постанови та військових статутів, що робить документ бездоганним з правової точки зору.
Адвокат також забезпечує повний контроль комунікації з частиною, включаючи офіційні адвокатські запити, звернення, повторні рапорти, нагадування та фіксацію бездіяльності командування. Важливо, що на запити адвоката посадові особи зобов’язані відповідати у визначені строки, і їх ігнорування створює юридичні наслідки, що дисциплінує командування.
У випадках, коли військовій частині не вистачає волі чи компетенції виконати постанову №153, адвокат готує скарги до Міністерства оборони, оперативних командувань, Військово-Морських Сил, інспекцій МОУ. Це запускає механізм перевірки та змушує систему реагувати.
У крайньому разі адвокат готує адміністративний позов до суду щодо визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання виплатити кошти. Судова практика у таких справах є позитивною, адже право військових на виплати чітко передбачене постановою. Суд може зобов’язати частину або навіть МОУ забезпечити виплату в повному обсязі.
Також значення має психологічний фактор: коли військовослужбовець представляє свої інтереси самостійно, командування часто ігнорує його звернення. Коли ж у справі бере участь адвокат, який документально фіксує всі порушення, посадові особи починають діяти в межах закону.
Нарешті, адвокат бере на себе всю юридичну роботу, дозволяючи військовослужбовцю зосередитися на лікуванні, службі або відновленні, не витрачаючи час на боротьбу з бюрократичною системою.
Відгуки клієнтів
Клієнти про ЮК “ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ”