Військове право

Після початку повномасштабної війни кількість випадків притягнення військовозобов’язаних до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку суттєво зросла. Особливо поширеними стали штрафи за ч.3 ст. 210-1 КУпАП — нібито за ненадання військово-облікового документа під час перевірки або за невиконання вимог уповноважених осіб ТЦК та СП.
На практиці значна частина таких постанов виноситься формально, без належного дослідження обставин справи, без фіксації правопорушення технічними засобами та з грубим порушенням процесуальних прав особи. Нерідко військовозобов’язаних позбавляють можливості надати пояснення, подати докази або скористатися правовою допомогою, що прямо суперечить вимогам КУпАП та КАС України.
Саме в такій ситуації опинився клієнт, який звернувся до юридичної компанії «Правова Позиція» за правничою допомогою. Йому було вручено повістку, а згодом винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 17 000 грн за ч.3 ст. 210-1 КУпАП. Підставою для притягнення стало твердження про відмову надати військово-обліковий документ для перевірки.
Водночас клієнт мав військово-обліковий документ, перебував на обліку в відповідному ТЦК та СП, розпочав процедуру проходження ВЛК, з’являвся за всіма повістками та на момент розгляду справи перебував на стаціонарному лікуванні. Незважаючи на це, постанову було винесено без належного розгляду справи по суті.
Дії адвоката та результат
- Після звернення клієнта адвокатом було проаналізовано матеріали адміністративної справи, зокрема постанову про накладення штрафу, протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього документи. У ході аналізу встановлено істотні порушення процедури притягнення до адміністративної відповідальності, зокрема відсутність належних доказів фактичної відмови клієнта від пред’явлення військово-облікового документа та порушення його права на участь у розгляді справи.
- Адвокатом підготовлено та подано адміністративний позов про скасування постанови ТЦК та СП, у якому акцентовано увагу суду на недотриманні вимог КУпАП і КАС України, відсутності об’єктивної фіксації правопорушення, а також на можливості органу отримати необхідні відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів без притягнення особи до відповідальності.
За результатами розгляду справи Голованівський районний суд Кіровоградської області по справі №386/691/25 дійшов висновку про відсутність складу адміністративного правопорушення, визнав дії ТЦК та СП протиправними, скасував постанову про накладення штрафу у розмірі 17 000 грн та закрив провадження у справі.

Аргументи суду
Ключовим у цій справі стало питання доказування. Відповідно до ст. 251 КУпАП та ч.2 ст. 77 КАС України, обов’язок доведення правомірності притягнення особи до адміністративної відповідальності покладається саме на суб’єкта владних повноважень. Тобто саме ТЦК та СП мали довести факт відмови особи від пред’явлення військово-облікового документа.
- Суд встановив, що жодних належних доказів такої відмови відповідачем надано не було. В матеріалах справи відсутні фото- або відеофіксація правопорушення, які є особливо важливими з урахуванням змін до законодавства щодо обов’язкової фіксації процесу перевірки документів.
- Більше того, з відеозапису, дослідженого судом, вбачається, що особа була готова пред’явити військово-обліковий документ, який знаходився за місцем проживання. Проте її негайно доставили до приміщення ТЦК та СП, фактично позбавивши можливості виконати вимогу в спосіб, передбачений законом.
- Суд також врахував, що позивач перебував на військовому обліку саме в тому ТЦК та СП, який виніс постанову, а вся необхідна інформація щодо нього містилася в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів (АІТС «Оберіг»). За таких умов у відповідача була реальна можливість перевірити дані позивача шляхом електронної інформаційної взаємодії, без застосування репресивних заходів.
У підсумку суд дійшов висновку про відсутність події та складу адміністративного правопорушення, що стало підставою для скасування постанови та закриття провадження у справі.
Важливо!
Ця справа має принципове значення для формування правозастосовної практики. Суд чітко вказав, що притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП можливе виключно за умови доведення події правопорушення та вини особи належними і допустимими доказами.
Формальні посилання на відмову від пред’явлення документів без фото- чи відеофіксації не можуть вважатися достатніми. Крім того, суд підтвердив, що органи ТЦК та СП зобов’язані використовувати наявні електронні реєстри та діяти пропорційно, а не покладати негативні наслідки власної бездіяльності на громадян.
Судова практика у таких справах чітко демонструє: адміністративна відповідальність не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви тлумачаться на користь особи.
Проблеми, з якими до нас звертаються
Практика показує, що клієнти у справах щодо штрафів ТЦК стикаються з типовими системними проблемами.
- Найпоширенішою є винесення постанови без реального розгляду справи по суті, коли орган фактично обмежується складанням протоколу та одразу накладає штраф.
- Часто особу не повідомляють належним чином про час і місце розгляду справи або створюють формальні підстави для твердження про нібито відмову від участі в розгляді. В результаті людина позбавляється можливості надати пояснення, подати докази або скористатися правовою допомогою.
- Іншою поширеною проблемою є відсутність належних доказів правопорушення. Рапорти посадових осіб без підтвердження технічними засобами фіксації часто використовуються як єдина підстава для притягнення до відповідальності, що суперечить вимогам законодавства та судовій практиці.
- Також нерідко ігнорується той факт, що особа перебуває на військовому обліку, має військово-обліковий документ, проходить ВЛК або перебуває на лікуванні. Формальний підхід з боку ТЦК призводить до необґрунтованих штрафів, які згодом доводиться оскаржувати в судовому порядку.
Чому варто звертатись до адвоката
- Адвокат у таких справах виконує ключову функцію — забезпечує реалізацію права на захист, яке на практиці часто порушується ще на стадії складання протоколу або винесення постанови. Особи нерідко не повідомляються належним чином про розгляд справи, не мають можливості надати пояснення, заявити клопотання, скористатися правовою допомогою чи подати докази. Без професійного втручання ці порушення залишаються «нормалізованими» та не оскаржуються.
- Важливим аспектом є також правильна оцінка доказів, які покладені в основу постанови. На практиці ТЦК та СП часто обмежуються внутрішніми рапортами або формальними протоколами, не надаючи жодних об’єктивних доказів, зокрема фото- чи відеофіксації, як того вимагає закон. Адвокат здатен виявити такі прогалини, поставити під сумнів допустимість і достатність доказів та довести відсутність події або складу адміністративного правопорушення.
- Окрему роль відіграє знання актуальної судової практики, включно з позиціями національних судів, Конституційного Суду України та Європейського суду з прав людини. Саме адвокат може правильно застосувати принцип презумпції невинуватості, правило тлумачення сумнівів на користь особи та положення про обов’язок суб’єкта владних повноважень доводити правомірність своїх дій.
- Не менш важливим є і процесуальний аспект. Строки оскарження, правильний спосіб захисту, формулювання позовних вимог, визначення належного відповідача — будь-яка помилка на цьому етапі може призвести до відмови в задоволенні позову незалежно від суті справи. Адвокат забезпечує дотримання процесуальних вимог та вибудовує стратегію захисту таким чином, щоб вона відповідала як нормам закону, так і сформованій судовій практиці.
Відгуки клієнтів
Клієнти про ЮК “ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ”