Військове право

Практика показує, що отримання грошової винагороди відповідно до Постанови КМУ № 153 далеко не завжди є автоматичним процесом. Формально держава гарантує виплату військовослужбовцям, які уклали контракт до 25 років та брали безпосередню участь у бойових діях. Однак на практиці реалізація цього права часто блокується через відсутність підтверджуючих документів, розбіжності у статусі служби або формальні підстави для відмови.
До нас звернувся військовослужбовець із запитом про допомогу в отриманні грошової винагороди. Він відповідав вимогам Постанови № 153: укладений контракт у віці до 25 років та безпосередня участь у бойових діях. Проте ключова проблема полягала в тому, що у клієнта не було належних документів, які підтверджували б періоди його безпосередньої участі в бойових діях.
Без таких підтверджень командування відмовляло у погодженні виплати. Самостійні спроби врегулювати питання результату не дали. Ситуація вимагала чіткої юридичної стратегії.
Дії адвоката та результат
- Першим кроком стало з’ясування, які саме документи відсутні та які правові підстави необхідно довести. Було підготовлено адвокатський запит до відповідного підрозділу з метою отримання довідок, що підтверджують участь клієнта у бойових діях та періоди такої участі.
- Після отримання необхідної документації було підготовлено рапорт на виплату грошової винагороди з належним правовим обґрунтуванням. Подання рапорту було узгоджено з клієнтом та здійснено по команді, з урахуванням того, що безпосередній командир сприяв вирішенню питання.
- Однак перший рапорт було відхилено — підставою зазначено те, що клієнт проходив строкову службу. Формально на той момент це стало аргументом для відмови.
- Ми проаналізували ситуацію та прийняли стратегічне рішення: дочекатися змін до Постанови № 153, які мали врегулювати питання щодо статусу служби. Після внесення змін було підготовлено повторний рапорт із посиланням на оновлені норми.
- Рапорт погодили, однак виплата затримувалась. Було здійснено контроль строків та комунікацію щодо фактичного перерахування коштів.
26.09.2025 року на рахунок клієнта надійшли кошти у розмірі 656 666 грн. Право військовослужбовця на винагороду було реалізовано повністю.

Хто має право на виплати за контрактом 18-24
Постанова №153 спрямована на підтримку молодих військовослужбовців, які добровільно вступили до війська у віці від 18 до 24 років та брали участь у бойових діях.
Право на виплату мають військові, які одночасно відповідають таким критеріям:
- добровільний вступ до ЗСУ у віці 18–24 років;
- участь у бойових діях щонайменше 30 днів (може бути сумарно);
- наявність документального підтвердження участі у боях (журнали бойових дій, довідки командування);
- служба після 24 років не позбавляє права на отримання виплати — враховується саме вік на момент вступу.
Виплата здійснюється пропорційно часу участі:
1/6 від 1 000 000 грн за кожні 30 днів безпосередньої участі.
Тобто військовий зі стажем 3 бойових місяці, як у нашому кейсі, має право на 500 000 грн, залежно від точного розрахунку за постановою.
Що таке Постанова №153 і які гарантії вона дає?
Постанова КМУ №153 від 11 лютого 2025 року була ухвалена з метою:
- підвищення мотивації молоді вступати до Збройних Сил України;
- справедливої компенсації ризиків та участі у бойових діях;
- підтримки військовослужбовців, які продовжують службу або демобілізовані.
Документ передбачає:
- разову спеціальну виплату до 1 млн грн;
- пропорційне нарахування залежно від часу участі;
- обов’язок командира частини організувати нарахування після отримання рапорту;
- виплату незалежно від поточного віку військовослужбовця;
- можливість отримання компенсації навіть після звільнення зі служби (за наявності підтверджених днів бойових дій).
З якими проблемами до нас звертаються?
- На практиці військовослужбовці, які мають право на виплати за постановою №153, стикаються не лише з бюрократією, а й із реальними адміністративними бар’єрами. Найпоширенішою є проблема невчасного розгляду рапорту: документи подаються, але місяцями не реєструються, губляться або залишаються без руху. Деякі військові частини уникають реєстрації вхідної кореспонденції, що позбавляє військовослужбовця доказів факту подання рапорту.
- Інша значуща проблема — відсутність підтверджуючих документів про участь у бойових діях, що виникає через недбале ведення журналів бойових дій або через ротації, коли частина змінює місцезнаходження, а документи «втрачаються». Часто військовим відповідають, що довідки не існує або її «неможливо знайти», хоча саме командування зобов’язане її оформити.
- Також поширені випадки, коли військова частина помилково трактує постанову №153, зокрема неправильно розуміє критерії віку, сумарний характер бойових днів або принцип пропорційності виплат. Деякі командири вважають, що право на виплату виникає тільки при безперервній участі протягом 30 днів, що є хибним.
- Не менш важливою є проблема формальних відписок, коли замість перевірки підстав посадові особи пишуть: «не бачу підстав» або «виплати не передбачені», не надаючи жодних правових аргументів. Це відбувається через незнання постанови або через небажання брати на себе відповідальність за нарахування значних сум.
- Ще однією групою проблем є повна відсутність комунікації з боку частини. На телефонні дзвінки не відповідають, рапорти не реєструють, усні пояснення суперечать одне одному. У таких ситуаціях військовий фактично позбавлений можливості самостійно домогтися вирішення питання.
Чому варто звернутись до адвоката?
Супровід адвоката у справах про виплати за постановою №153 істотно підвищує шанси на успіх, адже це категорія справ із високим рівнем бюрократії та складною доказовою базою. Адвокат допомагає правильно розрахувати суму виплат, підготувати юридично обґрунтований рапорт, вказати конкретні норми постанови та військових статутів, що робить документ бездоганним з правової точки зору.
Адвокат також забезпечує повний контроль комунікації з частиною, включаючи офіційні адвокатські запити, звернення, повторні рапорти, нагадування та фіксацію бездіяльності командування. Важливо, що на запити адвоката посадові особи зобов’язані відповідати у визначені строки, і їх ігнорування створює юридичні наслідки, що дисциплінує командування.
У випадках, коли військовій частині не вистачає волі чи компетенції виконати постанову №153, адвокат готує скарги до Міністерства оборони, оперативних командувань, Військово-Морських Сил, інспекцій МОУ. Це запускає механізм перевірки та змушує систему реагувати.
У крайньому разі адвокат готує адміністративний позов до суду щодо визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання виплатити кошти. Судова практика у таких справах є позитивною, адже право військових на виплати чітко передбачене постановою. Суд може зобов’язати частину або навіть МОУ забезпечити виплату в повному обсязі.
Також значення має психологічний фактор: коли військовослужбовець представляє свої інтереси самостійно, командування часто ігнорує його звернення. Коли ж у справі бере участь адвокат, який документально фіксує всі порушення, посадові особи починають діяти в межах закону.
Нарешті, адвокат бере на себе всю юридичну роботу, дозволяючи військовослужбовцю зосередитися на лікуванні, службі або відновленні, не витрачаючи час на боротьбу з бюрократичною системою.
Відгуки клієнтів
Клієнти про ЮК “ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ”