Військове право
У сучасних умовах воєнного стану все більше військовослужбовців стикаються з ситуаціями, коли одночасно виконують військовий обов’язок і переживають складні сімейні обставини, зокрема пов’язані зі зникненням рідних безвісти під час бойових дій. Законодавство України передбачає можливість звільнення зі служби за певними сімейними підставами, однак на практиці реалізація цього права є складною, тривалою та часто супроводжується бюрократичними перешкодами.
Основна проблема у подібних справах полягає не у відсутності правової підстави, а у належному документальному підтвердженні обставин. Без отримання витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, а також без правильно оформленого пакета документів, командування військової частини, як правило, відмовляє у задоволенні рапорту або затягує його розгляд.

До нас звернувся військовослужбовець Збройних Сил України, який проходив службу у бойовому підрозділі. Його брат зник безвісти під час виконання бойового завдання у травні 2025 року в Донецькій області. У зв’язку з цим клієнт мав законні підстави для звільнення зі служби, однак не мав необхідних документів, що підтверджують факт зникнення, а також перебував у зоні активних бойових дій, що ускладнювало комунікацію та реалізацію його прав.
Ситуація вимагала оперативних та юридично грамотних дій, оскільки затягування процесу могло призвести до відмови у звільненні або тривалого перебування клієнта у складі бойового підрозділу без можливості реалізувати своє законне право.
Законодавче підґрунтя
В українському законодавстві передбачено право військовослужбовця на звільнення зі служби під час воєнного стану у випадку, якщо його близький родич (чоловік або дружина, діти, батьки чи рідний брат або сестра – як повнорідні, так і неповнорідні) загинув або вважається безвісти зниклим під час захисту України.
Ця норма закріплена у частині 12 статті 26 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” та фактично надає право військовослужбовцю на демобілізацію, якщо його брат чи сестра (в тому числі неповнорідні) загинули або зникли безвісти під час безпосередньої участі у бойових діях на захист держави.
Наші дії та результат
- Першочерговим завданням стало документальне підтвердження факту зникнення брата клієнта. Для цього адвокатом було підготовлено та подано заяву про внесення відомостей до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин та отримання відповідного витягу. Саме цей документ є ключовим доказом у справах цієї категорії.
- Після отримання витягу було сформовано повний пакет документів, що підтверджують родинні зв’язки, обставини зникнення та наявність законних підстав для звільнення. Особливу увагу було приділено правильному оформленню рапорту до військової частини, із чітким посиланням на норми законодавства та додаванням усіх необхідних доказів.
- З метою прискорення розгляду питання адвокат здійснював системну комунікацію з командуванням військової частини та безпосереднім командиром клієнта. Це було критично важливо, оскільки клієнт перебував у зоні бойових дій та був включений до виконання бойових завдань, що фактично унеможливлювало його особисту участь у процесі.
У результаті проведеної роботи військовослужбовця було звільнено з військової служби на законних підставах. Крім того, забезпечено оформлення та отримання всіх належних виплат, передбачених законодавством.
Цей кейс демонструє, що навіть у складних умовах проходження служби та за відсутності частини документів, своєчасний та професійний юридичний супровід дозволяє ефективно реалізувати право військовослужбовця на звільнення та уникнути бюрократичних перешкод.

Важливо
- Відстрочка після звільнення. Військовослужбовець, який залишає службу через загибель чи зникнення брата, не визнається назавжди непридатним. Він переходить у статус військовозобов’язаного запасу, а отже, без належного оформлення документів може знову підлягати призову. Тому після отримання наказу про звільнення потрібно стати на облік у ТЦК за місцем проживання та подати заяву на відстрочку за сімейними обставинами. Цим правом обов’язково треба скористатися, інакше через певний час людину знову можуть спробувати мобілізувати. Оформлена відстрочка гарантує захист від повторного призову на період дії воєнного стану (або довше, якщо норма залишиться чинною).
- Право на виїзд за кордон. Попри те, що чоловікам призовного віку заборонено залишати територію України, для військовослужбовців, звільнених на підставі загибелі/зникнення брата, така можливість існує. Для цього необхідно оформити відстрочку, отримати відповідну довідку, щоб дані були внесені до електронної системи «Оберіг», а також мати чинний військово-обліковий документ (військовий квиток чи тимчасове посвідчення). За виконання цих умов прикордонна служба пропускає таких осіб за кордон.
Коли не можна звільнитись на цій підставі?
Право на звільнення у разі загибелі чи зникнення родича поширюється лише на випадки, прямо передбачені законом. Перелік членів сім’ї, що надає таке право, є чітко визначеним. Якщо ж трагедія сталася з іншим родичем (двоюрідний брат чи сестра, племінник, дядько тощо) – це не створює підстав для звільнення, оскільки такі особи не входять до переліку «близьких родичів» у законодавстві.
Також не буде підставою загибель чи зникнення цивільного родича: наприклад, якщо брат не був військовим і загинув як мирний житель під час війни, ця обставина не підпадає під визначену норму. Ключовим фактором є саме статус родича як військовослужбовця та обставини його загибелі або зникнення.
Крім того, скористатися цією підставою може лише той, хто вже перебуває на військовій службі (мобілізований, призваний чи контрактник). Якщо людина ще не проходить службу, а тільки підлягає мобілізації, смерть або зникнення батька надає право не на «звільнення», а на відстрочку від призову. Тобто, для тих, хто вже служить, це можливість дострокового розірвання контракту, а для тих, хто ще не призваний, — спосіб уникнути мобілізації. Водночас навіть маючи таке право, військовослужбовець може вирішити залишитися у строю — це його особисте рішення. Закон лише гарантує можливість звільнення за сімейними обставинами, але не примушує ним скористатися.
Проблеми, з якими стикаються клієнти
- Практика показує, що навіть у випадках із 100% законною підставою для звільнення клієнти стикаються з однаковими проблемами. Насамперед — це ігнорування або формальний розгляд рапортів, без будь-яких рішень по суті.
- Поширеною є ситуація, коли військова частина постійно змінює перелік вимог, вимагаючи документи, які не передбачені жодним нормативним актом. Окремою проблемою є відмова приймати або реєструвати рапорти, у тому числі через офіційні електронні системи.
- Також клієнти стикаються з перекиданням відповідальності між батальйоном, бригадою, юристами частини та вищими органами. У результаті процес затягується на місяці, а військовослужбовець залишається у стані правової невизначеності.
Умови та порядок звільнення
Головною умовою для звільнення за цією підставою є офіційне підтвердження факту загибелі або безвісти зникнення брата військовослужбовця під час бойових дій. Інакше кажучи, родич повинен бути військовослужбовцем і вважатися загиблим чи зниклим саме під час виконання бойових завдань, що підтверджується офіційними документами. Якщо ці критерії дотримані, військовослужбовець має право (але не обов’язок) на звільнення зі служби за сімейними обставинами.
- Процедура звільнення передбачає активні дії самого військовослужбовця. Він повинен подати службовий рапорт на ім’я командира військової частини з проханням про звільнення на цій підставі. У рапорті обов’язково слід вказати норму закону (ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу») та викласти відповідні обставини: зазначити, що брат загинув або зник безвісти, вказати дату та умови події. До рапорту додається пакет підтверджувальних документів.
Подавати рапорт необхідно через безпосереднього командира, але ми радимо дублювати подання кількома шляхами: особисто через штаб частини, надсилати цінним листом поштою на адресу частини, а також повідомляти вищому командуванню. Це дозволяє уникнути ситуації, коли документ «загубиться» і так і не буде розглянутий. Важливо отримати відмітку про прийняття рапорту або інший доказ його подання, а також контролювати подальший рух справи.
Після того як командир ухвалює рішення, готується наказ про звільнення військовослужбовця з відповідної підстави. З моменту видання наказу військовий вважається офіційно звільненим.
Чому варто звернутись до адвоката
У справах щодо звільнення з військової служби самостійні дії військовослужбовців майже завжди є неефективними. Адвокат забезпечує системний та послідовний супровід, який не дозволяє «загубити» документи чи ігнорувати звернення.
Професійний супровід включає правильне формування доказової бази, контроль строків, фіксацію порушень та підготовку юридично грамотних звернень до всіх рівнів командування. Саме адвокат здатен змусити органи діяти в межах закону, а не на власний розсуд.
Цей кейс яскраво демонструє: навіть коли підстава для звільнення є безумовною, без юридичного супроводу процес може тривати пів року і більше. Водночас системна правова робота дозволяє довести справу до реального результату — фактичного звільнення з військової служби.
Відгуки клієнтів
Клієнти про ЮК “ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ”